ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЖУРМАНИ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ЖУРМАНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zhurmany (останній перегляд: 21.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЖУРМАНИ

ЖУРМАНИ – козац.-старшинський рід, що походить від Дмитра Журмана (р.н. невід. – до 1714), стародубського полкового осавула (1669, 1672), обозного (1688–1702) і наказного полковника (1705, 1706). Через перебування у турец. полоні отримав прізвисько Турчанко (Турчиненко). Його онук – Василь Матвійович (р.н. невід. – до 1729) – був значковим товаришем Стародубського полку, від шлюбу з дочкою почепівського сотника Єфросинією Іванівною Губчиц (1693–1765) мав сина Іллю Васильовича (р.н. невід. – 1783) – генерального суддю (1756–82) та губернатора Новгород-Сіверського намісництва (1782–83), дійсного статського радника (1783). Одружений на родичці графів Розумовських Гафії Давидівні Стрешенцевій, Ілля Васильович був близькою до гетьмана К.Розумовського людиною, не раз виконував його доручення, в т. ч. був посланцем до Москви (1750, 1751). Ілля Васильович нащадків не залишив і на ньому рід згас.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии, т. 1. К., 1888
  2. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910.

Посилання:
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СУДДЯ
  • МОСКВА
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ОБОЗНИЙ
  • ОСАВУЛ
  • РОЗУМОВСЬКІ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК
  • ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)