ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

З'ЇЗДИ АРХІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ УСРР 1926 ТА 1931

  Бібліографічне посилання: Матяш І.Б. З'ЇЗДИ АРХІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ УСРР 1926 та 1931 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zizdy_arch_prac_USRR_1926_ta_1931 (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

З'ЇЗДИ АРХІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ УСРР 1926 ТА 1931

З'ЇЗДИ АРХІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ УСРР 1926 та 1931. Відбулося два всеукр. з'їзди, обидва – у Харкові. Перший було скликано Укрцентрархівом 8–13 трав. 1926. Бл. 70 делегатів обговорювали на ньому питання реорганізації системи архів. установ, матеріального забезпечення архівів, наук. підготовки архівістів. Було вирішено заснувати в найбільших колиш. губернських містах крайові істор. архіви для зберігання документів ліквідованих губернських і повітових установ, ухвалено запровадити цикл спец. архівознавчих дисциплін при інститутах народної освіти, створити інститут стажерів, проводити Всеукр. короткотермінові курси з архівознавства.

Другий з'їзд відбувся 29 листоп. – 4 груд. 1931. У ньому взяли участь 109 делегатів від архів. установ та представники Центр. архіву СРСР, Центр. архіву РСФРР, Центр. архів. управління Білорус. СРР, Центр. архів. управління Крим. Автономної СРР, Головархіву Автономної Молдав. СРР, ВУАН (нині Національна академія наук України), Ін-ту історії партії та Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У (див. Інститут історії партії при ЦК Компартії України – філіал Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС), Ін-ту історії укр. к-ри, Ін-ту історії єврейс. к-ри, Всеукр. т-ва політкаторжан та ін. Працювали секції: наук. публікації документів; агітації і пропаганди архів. матеріалами; планування та кадрів. Перша секція затвердила "Правила науково-документальної публікації в журналі “Архів Радянської України”" (у цьому документі наук.-документальні публікації тлумачились як засіб боротьби з класовими ворогами). Друга секція ухвалила правила "агітації і пропаганди архівними документами" в пресі, на радіо, в кіно, через виставкову роботу, екскурсії в архівосховищах, а також шляхом видання наук.-популярних брошур. Зокрема, було затверджено тематику доповідей на радіо, вона обмежувалася питаннями історії ВКП(б) і КП(б)У, Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 і громадянської війни в Україні 1917–1921, історії ф-к і з-дів, соціаліст. буд-ва, боротьби за розвиток укр. к-ри ("національної за формою, соціалістичної за змістом"), за інтернаціональне та "войовничо-безвірницьке" виховання мас. Третя секція розглянула проект положення про Центр. архів. управління УСРР (ЦАУ УСРР) та його органи й визнала потребу створення системи держ. істор. архівів з наук.-архів. функціями, а також схвалила заходи ЦАУ УСРР з підготовки кадрів для архів. установ. Визнавалося, зокрема, за необхідне створити аспірантуру при методично-методологічному секторі ЦАУ УСРР та спец. архівознавчий вищий навч. заклад для підготовки архівістів-організаторів, архівістів-архівознавців та архівістів-пропагандистів. Окремі настанови з'їзду стосувалися роботи з архів. кореспондентами, організаторами-пропагандистами архів. буд-ва. В ухвалах з'їзду категорично наголошувалося на необхідності негайно розгорнути рішучу боротьбу з "буржуазною" методологією в теорії і практиці архівознавства та з конкретними її представниками: "шкідниками" в галузі наук. публікації документів (Й.Гермайзе, М.Слабченком); прихильниками "науковості" публікацій істор. документів (М.Грушевським, Ф.Савченком, С.Глушком); авторами теорії "техніцизму" та "об'єктивного документалізму" (В.О.Барвінським, В.Веретенниковим, В.Романовським) та прихильниками мех. поєднання техніки публікацій з методологією (С.Валком). Загалом робота з'їзду була підпорядкована осн. завданню – утвердженню марксистсько-ленінської методології в архів. справі та боротьбі з ворогами цієї методології.

дата публікації: 2005 р.

Посилання:
  • АРХІВОЗНАВСТВО
  • БАРВІНСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГЕРМАЙЗЕ ОСИП ЮРІЙОВИЧ
  • ГЛУШКО СИЛЬВЕСТР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ 1917–1921
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ПАРТІЇ ПРИ ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ (ІНО)
  • ХАРКІВ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • РОМАНОВСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • САВЧЕНКО ФЕДІР ЯКОВИЧ
  • СЛАБЧЕНКО МИХАЙЛО ЄЛИСЕЙОВИЧ
  • ВЕРЕТЕННИКОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД УСРР/УРСР (ЄДАФ УСРР/УРСР)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)