ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

З'ЇЗДИ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВЦІВ ПІВДНЯ РОСІЇ 1874–1918

  Бібліографічне посилання: Машкін О.М. З'ЇЗДИ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВЦІВ ПІВДНЯ РОСІЇ 1874–1918 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zizdy_girnychopromyslovciv_pivdnya_Ros_1874 (останній перегляд: 19.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

З'ЇЗДИ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВЦІВ ПІВДНЯ РОСІЇ 1874–1918

З'ЇЗДИ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВЦІВ ПІВДНЯ РОСІЇ 1874–1918 – представницька орг-ція ділових кіл Російської імперії. До її складу входили власники найбільших мех. і металургійних з-дів, шахт та рудників у Харківській губернії, Катеринославській губернії і Херсонській губернії. Ств. 1874 у Харкові за ініціативи М.Авдакова та О.Алчевського, статут було затверджено царським урядом 1885. З часом набула відверто монополістичного характеру. Вищим органом З.г.П.Р. вважався заг. форум його учасників, який збирався раз на рік. Поточні справи вирішувалися Радою з'їздів (найвідоміші постійні чл. – О.Ауербах, І.Ясюкович, О.Міненков) на чолі з головою, питання фінансової звітності – Ревізійною комісією в складі 15 осіб. Діяли також: Т-во взаємного кредиту, Біржовий к-т, Стат. бюро. Під егідою з'їздів у Харкові виходили: 1880–87 – "Южно-русский горный листок" (ред. і видавець М.Яшевський), 1888–1902 – "Горнозаводской листок" (ред. С.Сучков). Від 1903 офіц. друкованим органом З.г.П.Р. став ж. "Горно-заводское дело" (наклад – 1,5 тис. прим.). Здійснювалося також видання "Трудов съездов горнопромышленников Юга России", до 1910 побачили світ 65 томів. Через власний фонд ім. М.Авдакова (10 тис. рублів) З.г.П.Р. спонсорували навчання місц. гірничих робітників та кращих студентів Гірничого ін-ту в Санкт-Петербурзі, створили Катериносл. вище гірниче уч-ще (з 1913 – Гірничий ін-т у Катеринославі; нині м. Дніпропетровськ), утримували низку т. зв. рятувальних станцій у Макіївці, Олександрівці, Грушівці (нині м. Шахти Ростовської обл., РФ) та павільйони гірничої пром-сті на загальнорос. виставках, Гірничопром. музей, фінансували заходи щодо боротьби з епідеміями, експерименти та дослідження в Донец. вугільному бас. З.г.П.Р. користувалися авторитетом серед фінансово-політ. еліти Рос. імперії, що давало членам орг-ції змогу мати доступ до торг.-пром. курії Держ. ради, впливати на діяльність таких синдикатів, як "Продвугілля" та "Продамета". В 20 ст. головами Ради з'їздів були: 1900–05 – М.Авдаков, 1907–14 – М. фон Дітмар. Під час Першої світової війни активність з'їздів ослабла. В січ. 1918 вони були ліквідовані більшовиками.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. О пошлинах на иностранный каменный уголь. Х., 1886
  2. Краткий статистический обзор Донецкой каменноугольной промышленности. Х., 1896
  3. Статистический сборник по горнозаводской промышленности Южной России. Х., 1899
  4. Статистика железорудной промышленности Криворожского и Керченского районов в 1900 г. Х., 1901
  5. Белов В.Д. Алчевский А.К. (1835–1901). М., 1903
  6. Тушко А.О. Представительные организации торгово–промышленного класса в России. СПб., 1912
  7. Труды XXXVIII съезда горнопромышленников Юга России. Х., 1914.

Посилання:
  • АЛЧЕВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ КИРИЛОВИЧ
  • АУЕРБАХ ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • АВДАКОВ МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ЕЛІТА
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МАКІЇВКА
  • ОЛЕКСАНДРІВКА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПРОДАМЕТА
  • ПРОДВУГІЛЛЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУБЛЬ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ЮЖНО-РУССКИЙ ГОРНЫЙ ЛИСТОК (ГОРНОЗАВОДСКОЙ ЛИСТОК, ГОРНОЗАВОДСКОЕ ДЕЛО)

  • Пов'язані терміни:
  • РАДА З'ЇЗДУ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВЦІВ ПІВДНЯ РОСІЇ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)