ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗНАЧКО–ЯВОРСЬКИЙ МЕЛЬХІСЕДЕК

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ЗНАЧКО–ЯВОРСЬКИЙ Мельхіседек [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Znachko_Javvorsky_M (останній перегляд: 21.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗНАЧКО–ЯВОРСЬКИЙ МЕЛЬХІСЕДЕК

ЗНАЧКО-ЯВОРСЬКИЙ Мельхіседек (світські ім'я та по батькові – Матвій Карпович; бл. 1716, за ін. даними, 1720 –14(02). 06.1809) – церк. діяч, архімандрит. Н. в м. Лубни в родині лубен. сотника Карпа Значка, який 1766 здобув офіц. свідоцтво про належність до шляхетського роду Яворських. Початкову освіту отримав удома. До 1738 закінчив повний курс Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія). 1738 вступив до Мотронинського Свято-Троїцького монастиря на Київщині: 1745 прийняв чернечий постриг, був трапезним і намісником, протягом 1753–68 – ігуменом. Від 1761 – управитель правосл. монастирів і церков у Правобережній Україні, які підпорядковувалися Переяслав. єпархії. Негативно ставився до Берестейської церковної унії 1596. Обстоював інтереси правосл. церкви (див. Православ'я) на Правобереж. Україні. Виявив неабиякі організаторські здібності та надзвичайну енергію в обороні правосл. віри супроти наступу унійного духовенства в 50–60-х рр. 18 ст. Налагодив сталі зв'язки з правосл. осередками в Лівобережній Україні, з єпископом Мстиславським, Оршанським і Могильовським Георгієм (Кониським). 1765 мав кілька аудієнцій в імп. Катерини II. Цариця видала рескрипт від 8 верес. 1765 рос. послові у Варшаві М.В. Репніну, який зобов'язував останнього домогтися від польс. властей припинення реліг. утисків православних на Правобережжі, зокрема на Київщині та Брацлавщині. 1766 під час візиту до польс. короля Станіслава-Августа Понятовського просив від нього привілею, який гарантував права православних. Здобув неабияку популярність серед укр. нас. Правобережжя. В лип. 1766 заарештований польс. адміністрацією, але звільнений завдяки численним клопотанням родичів, єпископа Переяслав. і Бориспільського Гервасія (Линцевського) та царського уряду. Діяльність З.-Я. справила значний вплив на розгортання Коліївщини. Польс. уряд звинуватив його в підготовці повстання та у зв'язках з М.Залізняком, хоч і не зміг цього довести. На вимогу польс. корони З.-Я. 1768 був призначений настоятелем Переяславського Свято-Михайлівського монастиря, йому заборонили з'являтися на Правобережжі. 1771–83 З.-Я. – чл. Київ. духовної консисторії та намісник Софійського монастиря в Києві. З 1774 – ігумен Видубицького Свято-Михайлівського монастиря, а з 1781 – Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря. 1783 возведений у сан архімандрита. Пізніше – настоятель Глухівського Петропавлівського монастиря та чл. Новгород-Сіверської духовної консисторії.

Припускають, що постать З.-Я. була прообразом благочинного в поемі Т.Шевченка "Гайдамаки", коли йшлося про події перед початком нар. повстання 1768.

дата публікації: 2005 р.

Праці:
  1. Описание староства и протопопии Чигиринской, благочестивых церквей, к епархии Переяславской издревле принадлежащих. "Киевские епархиальные ведомости", 1861, № 15; 1862, № 4, 10
  2. Донесение игумена Мотренинского монастыря Мельхиседека Гервасию, епископу Переяславскому и Бориспольскому, с просьбой отпустить его в Петербург для исходотайствования, при посредстве Св. Синода, подтверждения от польского короля прав и привелегий Мотренинского монастыря (30 апреля 1765 г.). "Вестник Западной России", 1865, № 1
  3. Письмо игумена Мотренинского Мельхиседека к Гервасию, епископу Переяславскому и Бориспольскому, писанное из Санкт–Петербурга, с известиями по начатому там Мельхиседеком делу о защите духовенства и народа украинского от гонений за веру со стороны поляков и униатов. (24 августа 1765 г.). Там само
  4. Письмо игумена Мотренинского Мельхиседека к Гервасию, епископу Переяславскому и Бориспольскому, с известием об успехах его поездки в Варшаву по делу об исходотайствовании православному украинскому народу привелегий на свободное исповедание веры и проч. (15 февраля 1766 г.). Там само
  5. Реестр обид, причиненных поляками и униатами православному украинскому духовенству и народу, представленный польскому королю Станиславу–Августу Понятовскому игуменом Мотренинским Мельхиседеком [Значко–Яворским] (январь 1766 г.). Там само
  6. Два донесения игумена Мотренинского монастыря Мельхиседека [Значко–Яворского] Гервасию [Линцевскому, епископу] Переяславскому (1766). Там само, т. 2, № 4
  7. Челобитная игумена Мотренинского монастыря Мельхиседека, поданная на высочайшее императрицы Екатерины II имя Гервасию епископу, об арестовании его униатами, разграблении его имущества, содержании в тюрьме в м. Грудку и проч. с прошением защиты и удовлетворения (12 янв. 1767). Там само, т. 1, № 2.
Література:
  1. Лебединцев Ф.Г. Архимандрит Мельхиседек Значко–Яворский. К., 1861
  2. А.Б. Материалы для истории духовных правлений в Киевской епархии. "Киевские епархиальные ведомости", 1864, № 6
  3. Лебединцев Ф. Архимандрит Мельхиседек Значко–Яворский: 1759–1771 гг. "Архив Юго–Западной России", 1864, т. 2, ч. 1
  4. Донесение вице–игумена Садофа переяславскому епископу Гервасию [Линцевскому] о поручении игумену Мотронинского монастыря Мельхиседеку [Значко–Яворскому] хлопотать по делам сего монастыря (5 мая 1765 г.). "Вестник Западной России", 1865, № 1
  5. Аристов Г. Мельхиседек Значко–Яворский или страдания за народность и веру во второй половине XVIII в. К., 1873
  6. Яновский И.П. Архимандрит Мельхиседек Значко–Яворский, защитник православия и народности малороссийской Украины прошлого столетия, в борьбе с унией и полонизацией края. "Полтавские епархиальные ведомости", 1885, № 22–23
  7. Васильев М. Предания о Лебединском монастыре и селе Лебедине. "Киевская старина", 1887, № 4
  8. Пархоменко В.А. Был ли игумен Значко–Яворский организатором украинского восстания 1768 года? Там само
  9. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910
  10. Пархоменко В.А. Мельхиседек Значко–Яворский: к 100–летию со дня смерти. "Русская старина", 1910, № 6
  11. Широцкий К.В. Архимандрит Мельхиседек Значко–Яворский. "Православная Подолия", 1910, № 32
  12. Павловский И.Ф. Полтавцы. Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители: Опыт краткого биографического словаря Полтавской губернии с половины XVIII в. Полтава, 1914
  13. Гуслистий К. Коліївщина. К., 1947
  14. Кудрик В. Мельхиседек Значко–Яворський. Вінніпег, Манітоба, 1957
  15. Serczyk W. Melchisedek Znaczko–Jaworski i klasztor motreninski przed wybuchem Koliszczyzny. "Studia historyczne", 1968, N 3
  16. Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви, т. 3. К., 1998
  17. Києво–Могилянська академія в іменах XVII–XVIII ст.: Енциклопедичне видання. К., 2001.

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • ГЛУХІВСЬКИЙ ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ БАТУРИНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КОЛІЇВЩИНА
  • КОНИСЬКИЙ ГЕОРГІЙ
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МГАРСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛУБНИ
  • МОТРОНИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СОФІЙСЬКИЙ МОНАСТИР У КИЄВІ
  • СОТНИК
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • ВИДУБИЦЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКІЇ МОНАСТИР У КИЄВІ
  • ЯВОРСЬКІ І ЗНАЧКО-ЯВОРСЬКІ
  • ЗАЛІЗНЯК МАКСИМ ІЄВЛЕВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ГЛУХІВСЬКИЙ ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ БАТУРИНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КОЛІЇВЩИНА
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОРОПЧЕВСЬКИЙ ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • МОТРОНИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ГУРТОК
  • ПОЛТАВСКИЕ ЕПАРХИАЛЬНЫЕ ВЕДОМОСТИ
  • ЯВОРСЬКІ І ЗНАЧКО-ЯВОРСЬКІ
  • ЗОЛОТА ГРАМОТА КАТЕРИНИ II


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)