ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗРУБНА КУЛЬТУРНО–ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ

  Бібліографічне посилання: Отрощенко В.В. ЗРУБНА КУЛЬТУРНО–ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zrubna_kult_istor_spilnist (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗРУБНА КУЛЬТУРНО–ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ

ЗРУБНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ – спільність археол. к-р пізнього бронзового віку. Датується 17–12 ст. до н. е. Була поширена на пд. Сх. Європи між Дністром та Уралом. Складалася з покровської та бережнівсько-маївської к-р. Виділена спочатку як особлива к-ра (зрубна) на поч. 20 ст. В.Городцовим за матеріалами розкопок курганів у середній течії Сіверського Дінця (прит. Дону). Пам'ятки З.к.-і.с. представлені селищами, курганними та ґрунтовими могильниками, скарбами бронз. виробів та зливків, міднорудними копальнями Донец. басейну та Приуралля, комплексами ливарних форм, кам'яними стелами, численними випадковими знахідками. Поселення засновувалися на берегових терасах та підвищеннях у заплавах річок. Однокамерні житла були заглиблені в землю, мали каркасно-стовпову систему стін, іноді госп. прибудови. У Приазов'ї, Надпоріжжі, Донец. кряжі та в Криму в буд-ві широко використовували камінь. Відомі також культові споруди. В поховальному ритуалі переважають підкурганні тілопокладення в зібганому стані на лівому боці з орієнтацією на пн. (покровська к-ра) або сх. (бережнівсько-маївська к-ра), відомі й тілоспалення. Небіжчиків іноді ховали в дерев'яних зрубах (звідси й назва к-ри) чи кам'яних скринях. Кургани нерідко мали видовжену форму (т. зв. довгі могили). Серед керамічного посуду переважали банкуваті та ребристі форми, прикрашені геометричним візерунком. Знаряддя праці та зброя виливалися переважно з бронзи, відомі також кам'яні, кістяні та окремі залізні вироби. Г-во З.к.-і.с. базувалося на відгонному та придомному скотарстві, заплавному землеробстві, високорозвиненій гірничій справі в місцях покладів мідних руд та металообробці. Представники З.к.-і.с. належали до давньоіранської мовної спільноти, виробили оригінальну знакову систему, мали диференційовану соціальну структуру.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Срубная культурно–историческая общность: (проблемы формирования и периодизации). Куйбышев, 1985
  2. Чередниченко Н.Н. Срубная культура. В кн.: Культуры эпохи бронзы на территории Украины. К., 1986.

Посилання:
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ГОРОДЦОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МОГИЛЬНИКИ ЕПОХИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АНТРОПОЛОГІЯ ДАВНЬОГО ТА СУЧАСНОГО НАСЕЛЕННЯ
  • АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА
  • БОРОДІНСЬКИЙ СКАРБ, БЕССАРАБСЬКИЙ СКАРБ
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ГОРОДЦОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КЕРЧ
  • КРИМ, ПЕРЕБІГ ОСНОВНИХ ДОІСТОРИЧНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ НА ПІВОСТРОВІ КРИМ
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • САБАТИНІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • УСОВЕ ОЗЕРО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)