ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗИМНЕНСЬКИЙ СВЯТО–УСПЕНСЬКИЙ СВЯТОГОРСЬКИЙ МОНАСТИР

  Бібліографічне посилання: Хведченя С.Б. ЗИМНЕНСЬКИЙ СВЯТО–УСПЕНСЬКИЙ СВЯТОГОРСЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zymnensky_monastyr (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗИМНЕНСЬКИЙ СВЯТО–УСПЕНСЬКИЙ СВЯТОГОРСЬКИЙ МОНАСТИР

ЗИМНЕНСЬКИЙ СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ СВЯТОГОРСЬКИЙ МОНАСТИР – правосл. ставропігіальний монастир (див. Ставропігія). Розташов. в с. Зимне Володимир-Волинського р-ну Волин. обл. Найдавнішим з відомих писемних джерел, в якому згадано цей монастир, є "Житіє Феодосія Печерського". Там ідеться про відвідання цієї обителі ігуменом Києво-Печерського монастиря Варлаамом у 60-х рр. 11 ст. В Іпатіївському літописі згадка про цей монастир подається під 1233. Відомо, що наприкінці 15 ст. монастир і с. Зимне переходять у володіння князів Чорторийських. Після Берестейської церковної унії 1596 почалися спроби передати монастир унійцям (див. Українська греко-католицька церква), але це вдалося лише 1682. 1724 монастир перейшов у володіння М.Чацького, тоді ж почався його занепад – він втратив земельні володіння; церкви не ремонтувалися. Лише 1860–62 було частково відреставровано гол. святогорські церкви – Свято-Успенську і Свято-Троїцьку. 1893, напередодні 900-річчя Володимирської єпархії РПЦ, монастир відновили як жін., тоді ж його і наділили присадибними та орними землями. Архіт. ансамбль З.С.-У.С.М. було реставровано 1898–1900. Під час Першої світової війни черниці монастиря переїхали до Житомира і заснували там новий монастир, який 1929 був закритий рад. владою. Монастир у с. Зимне, яке до 1939 перебувало в складі Польщі, продовжував діяти. Після Другої світової війни він хоча й увійшов до Волин.-Рівнен. єпархії РПЦ, але невдовзі рад. власті його закрили. 1970 на його тер. провели реставраційні роботи. Від 1990 – це діючий жін. монастир УПЦ (МП). Нині до архіт. комплексу монастиря входять Свято-Успенська (1495) та Свято-Троїцька (1465–75) церкви, фортечні мури з вежами, трапезна, будинки недільної шк., келії, госп. споруди, печерний лабіринт довжиною 140 м з підземною Варлаамівською церквою.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Дверницкий Е.Н. Памятники древнего православия в г. Владимире–Волынском. К., 1889
  2. Левицкий О.И. Историческое описание Владимиро–Волынского Успенского храма. К., 1892
  3. Ісаєвич Я.Д., Мартинюк А.І. Володимир–Волинський. Львів, 1983
  4. Качан Р. Зимненський Святогорський Успенський монастир. В кн.: Чернігівський Троїцько–Іллінський монастир: історія та сучасність: Тези наукових читань. Чернігів, 1999.

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • ЧОРТОРИЙСЬКІ, ЧАРТОРИЙСЬКІ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • СТАВРОПІГІЯ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • ЖИТОМИР

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНЕЦТВО, ЧЕРНЕЦТВО В ХРИСТИЯНСТВІ
  • САНГУШКИ
  • СВЯТОГОРСЬКИЙ СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ ЗИМНЕНСЬКИЙ МОНАСТИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)