ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ФЕОДОСІЯ, АНТИЧНЕ МІСТО

  Бібліографічне посилання: Буйських С.Б. ФЕОДОСІЯ, античне місто [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=feodosija_antychne_misto (останній перегляд: 23.02.2020)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ФЕОДОСІЯ, АНТИЧНЕ МІСТО

ФЕОДОСІЯ (грец. Θεοδοσία — "Богом дана"), античне місто — давньогрец. місто на пд.-сх. узбережжі Крим. п-ова, на березі єдиної в регіоні бухти, що не замерзає. Рештки антич. міста лежать під щільною забудовою сучасного м. Феодосія в урочищі Карантинна Гірка, що значно утруднює його дослідження. Приблизна площа Ф. становить 15—20 га. Місто згадують Демосфен, Страбон, Гай Пліній Старший, Мемнон Гераклейський, Мела Помпоній, Поліен, Арріан Флавій, Аппіан, Клавдій Птолемей, Амміан Марцеллін, Стефан Візантійський та ін. автори.

За писемними та археол. джерелами, Ф. була заснована грец. колоністами — вихідцями з малоазійського міста Мілет бл. 2-ї чв. — серед. 6 ст. до н. е. В історії Ф. виділяються 3 осн. періоди. 1-й — від серед. 6 ст. до поч. 4 ст. до н. е. — час створення, становлення та функціонування незалежного автономного Феодосійського полісу, який успішно розвивався як торг. та аграрно-ремісничий центр, карбував власну монету, володів потужною і розгалуженою сільс. округою (хорою), мав налагоджені екон. та політ. зв’язки з причорномор. та середземномор. центрами (зокрема з Афінами, Гераклеєю, Хіосом, Фасосом, Сінопою та ін.).

2-й період — 380-ті рр. — 2 ст. до н. е. — охоплює час входження Ф. до Боспорського царства та існування в його складі. Незважаючи на втрату автономії, Ф. в цей час мала особливий політично-правовий статус через те, що була перетворена на найважливіший центр хлібного експорту Боспору й мала другий за значенням мор. порт д-ви. В історії Ф. 4—3 ст. до н. е. характеризуються найвищим екон. та культ. процвітанням. Важливо відзначити, що к-ра Ф., на відміну від багатьох ін. міст Боспору, впродовж тривалого часу мала суто еллінський характер, без варварських запозичень.

Початок 3-го періоду, що охоплює 1 ст. до н. е. — 4 ст., припадає на діяльність у Причорномор’ї понтійського царя Мітрідата VI Євпатора (коли Ф. ввійшла до складу Понтійського царства, 108—63 до н. е.) та його спадкоємців. Після загибелі Мітрідата VI Євпатора гол. роль у політ. житті Ф., як і всього Боспору, став відігравати Рим Стародавній. У 1—3 ст. Ф. перетворилася на типове провінційно-рим. місто, зберігаючи своє значення як торг. порту та важливого форпосту на зх. рубежах Боспорського царства.

Довготривала війна між Херсонесом Таврійським і Боспором, що закінчилася бл. 341/42, підвела риску під історією Ф. як складової частини Боспорського царства. Ф. остаточно відпала від Боспору і наприкінці 4 ст. зазнала нищівного розгрому гунами. Анонімний автор 5—6 ст. називає Ф. розореним, безлюдним містом, яке зветься тепер "на аланському або таврському наріччі Ардабтой, тобто Семибожною".

На місці антич. Ф. згодом була розташов. цитадель середньовічної Кафи. Як встановлено розкопками, товщина культ. нашарувань на Карантинній Гірці сягає 5 м і охоплює період від 6 ст. до н. е. до ранньомодерного часу. Пошук та дослідження антич. Ф. фактично розпочалися тільки в 2-й пол. 20 ст. (розкопки І.Зєєст 1949 і 1951—52 та Б.Петерса 1975—77). У результаті цих робіт відкриті рештки житлово-госп. комплексів, громадських (з елементами ордера) та фортечних споруд, одержано різноманітний речовий матеріал — кераміку, теракоти, монети тощо. О.Бертьє-Делагард, О.Айбабін, Є.Катюшин вивчали курганний (5—3 ст. до н. е.) та ґрунтовий (перших сторіч н. е.) некрополі міста. Під час підводних робіт у Феодосійській бухті виявили залишки антич. молу з більш як 4 тис. дерев’яних свай. Наприкінці 20 — на поч. 21 ст. значно активізувалося дослідження сільс. округи Ф., де відкрито і частково досліджено майже 70 сільс. антич. поселень (О.Гаврилов).

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Блаватский В.Д. Феодосия VI—IV вв. до н. э. и ее название. «Советская археология», 1981, № 4
  2. Петерс Б.Г. Феодосия. В кн.: Античные государства Северного Причерноморья. М., 1984
  3. Качарава Д.Д., Квирквелия Г.Т. Города и поселения Причерноморья античной эпохи. Тбилиси, 1991
  4. Катюшин Е.А. Феодосия. Каффа. Кефе. Феодосия, 1998
  5. Петрова Э.Б. Античная Феодосия: история и культура. Симферополь, 2000
  6. Katyushin E.A. Theodosia. В кн.: Ancient Greek Colonies in the Black Sea. Thessaloniki, 2003
  7. Гаврилов А.В. Округа античной Феодосии. Симферополь, 2004
  8. Катюшин Е.А. Феодосия. В кн.: Античные памятники Крыма. К., 2004
  9. Гаврилов А.В. Амфорные клейма округи античной Феодосии. Донецк, 2011

Посилання:
  • АММІАН МАРЦЕЛЛІН
  • АППІАН
  • АРРІАН ФЛАВІЙ
  • БЕРТЬЄ-ДЕЛАГАРД ОЛЕКСАНДР ЛЬВОВИЧ
  • БОСПОРСЬКЕ ЦАРСТВО
  • ДЕМОСФЕН
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • ГУНИ
  • ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ, АНТИЧНЕ І ВІЗАНТ. МІСТО В КРИМУ
  • МЕЛА ПОМПОНІЙ
  • МІТРІДАТ VI, МІТРІДАТ ЄВПАТОР
  • ПЛІНІЙ СТАРШИЙ
  • ПОЛІЕН
  • ПОНТІЙСЬКЕ ЦАРСТВО
  • ПТОЛЕМЕЙ КЛАВДІЙ
  • РИМ СТАРОДАВНІЙ
  • СТЕФАН ВІЗАНТІЙСЬКИЙ
  • СТРАБОН

  • Пов'язані терміни:
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)