ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАЙХЕНАУ ВАЛЬТЕР ФОН

  Бібліографічне посилання: Дерейко І.І. РАЙХЕНАУ Вальтер фон [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=rajjkhenau_valter_fon (останній перегляд: 20.02.2019)
РАЙХЕНАУ ВАЛЬТЕР ФОН

РАЙХЕНАУ (Reichenau) Вальтер фон (18.10.1874–17.01.1942) – військ. діяч нацистської Німеччини, генерал-фельдмаршал (1940). Із родини військових, кадровий офіцер райхсверу, учасник Першої світової війни на Сх. фронті, кавалер вищих нагород країни (Залізний хрест обох класів і Рицарський хрест дому Гогенцоллернів). Після війни залишився в армії, протеже В. фон Бломберга (військ. міністр Третього райху 1933–38). 1932 познайомився з А. Гітлером, став одним із небагатьох апологетів нацизму серед вищого командування армії. Був прихильником ослаблення штурмових загонів, використовуючи посаду начальника міністерського управління райхсверу, постачав зброю структурам СС для проведення Ночі довгих ножів (30 червня 1934). Активний прихильник ремілітаризації Німеччини та учасник розбудови Вермахту. Автор тексту нової військ. присяги, за якою солдати клялись у вірності особисто А.Гітлеру. Був кандидатом на пост військ. міністра після відставки В. фон Бломберга, але відкинутий генералітетом за політ. заангажованість. 1938 керував військами під час окупації Судетської області, 1939 – Праги (нині столиця Чехії). З початком Другої світової війни очолив 10-ту польову армію, на чолі якої відзначився в Польс. кампанії, нагороджений Рицарським хрестом Залізного хреста (1939). 1940 – на Зх. фронті, його армія (перейменована на 6-ту) прорвала оборону нідерландських і бельг. військ і взяла Брюссель (столиця Бельгії). З початком вторгнення в СРСР – на чолі 6-ї армії у складі групи армій "Південь" – брав участь у прориві "Лінії Сталіна", взятті Києва, Харкова, Бєлгорода, Курська (нині обидва міста в РФ). Проводив жорстоку політику стосовно населення окупованих територій, надавав допомогу айнзатцкомандам СС (див. Айнзатцгрупи) у винищенні цивільних жителів, зокрема розстрілах євреїв у Бабиному Яру та Білій Церкві (1941). Автор наказу від 10 жовтня 1941 "Про поведінку військ на Східних територіях" (т. зв. Наказ Райхенау), за яким солдатам надавалося право репресій проти цивільного населення, накладалися обов'язки жорстоко поборювати "загрозу" від євреїв і слов'ян та заборонялося допомагати місц. населенню і військовополоненим. Разом із цим був прихильником залучення жителів окупованих територій до служби у Вермахті. 30 листопада 1941 замінив К.-Р. фон Рундштедта на посаді командувача групи армій "Південь" із наказом зупинити відступ, проте продовжив відведення військ для стабілізації фронту. 12 січня 1942 у Р. стався інфаркт, і 17 січня 1942 його літаком відправили до Лейпцига (Німеччина) на лікування. У дорозі літак зазнав аварії, від отриманих ран Р. помер.


Література:
  1. Безыменский Л.А. Германские генералы – с Гитлером и без него. М., 1964
  2. Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха. Смоленск, 1995
  3. Kirchubel R. Operation Barbarossa 1941: Army Group South. London, 2004
  4. Ланнуа Ф. де. Немецкие танки на Украине. 1941 год. М., 2006.

Посилання:
  • АЙНЗАТЦГРУПИ
  • БАБИН ЯР
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГІТЛЕР АДОЛЬФ
  • ХАРКІВ
  • КИЇВ
  • НАЦИЗМ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПІВДЕНЬ, ГРУПА АРМІЙ
  • РУНДШТЕДТ КАРЛ РУДОЛЬФ ГЕРД ФОН
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВЕРМАХТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)