ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

САРАЙСЬКА ЄПАРХІЯ

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. САРАЙСЬКА ЄПАРХІЯ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=sarajjska_ieparkhija (останній перегляд: 18.02.2019)
САРАЙСЬКА ЄПАРХІЯ

САРАЙСЬКА ЄПАРХІЯ — правосл. єпархія, підпорядкована митрополиту Русі, із центром у Сараї — столиці Золотої Орди. Заснована 1261, коли митрополит Кирило II висвятив на сарайську кафедру єпископа Митрофана. Істор. дані про те, що ініціатором створення С.є. був вел. кн. київ. і владимирський Олександр Невський (як твердить пізніша церк. історіографія), відсутні. С.є. була створена через переведення єпископської кафедри з Переяславля Руського (нині м. Переяслав-Хмельницький), знищеного 1239 монголами. Найменування "переяславльський" увійшло до офіц. титулатури сарайських єпископів лише 1269, коли було висвячено другого сарайського єпископа Феогноста. Територія С.є. охоплювала значну територію Золотої Орди — Пн. Причорномор’я, Подоння, Поволжя (без Пн. Кавказу), а також колишні землі Русі, що увійшли під безпосередню зверхність ординських ханів, — Переяславське князівство та частину Рязанського князівства. Окрім пастирських функцій, сарайський єпископ виконував і дипломатичні обов’язки, слугуючи посередником у стосунках Орди з Руссю та Візантією. Так, сарайський єпископ не раз виступав посередником в укладанні династичних шлюбів між візант. імператорським домом та Чингізидами. Також сарайські єпископи не раз були посередниками між константиноп. патріархами та церк. ієрархами Новгородської і Північно-Східної Русі. Зважаючи на політику протекції ординських ханів рус. правосл. церкві та обов’язкове затвердження новопоставлених рус. митрополитів в Орді, статус С.є. був надзвичайно престижним.

Із зміною зовнішньополіт. ситуації кордони та титулатура очільників С.є. зазнавали змін. У серед. 14 ст. єпархію було перейменовано на Сарську і Подонську, а 1454 кафедру було перенесено в підмоск. с. Крутиці (нині в межах Москви) та перейменовано на Крутицьку. 1589 вона набула статусу митрополії, і досі найпрестижнішої в Рус. правосл. церкві.


Література:
  1. Соловьев Н.А. Сарайская и Крутицкая епархии. В кн.: Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете, кн. 3 (170). М., 1894
  2. Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже XIV—XV вв.). М., 1975
  3. Полубояринова М.Д. Русские люди в Золотой Орде. М., 1978

Посилання:
  • ЄПАРХІЯ
  • КИРИЛО І
  • МОСКВА
  • ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • САРАЙ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • САРАЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)