ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СТАРОДУБЩИНА

  Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. СТАРОДУБЩИНА [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=starodubshhyna (останній перегляд: 18.11.2018)
СТАРОДУБЩИНА

СТАРОДУБЩИНА — 1) державно-територіальні утворення й адм.-тер. одиниці з центром у м. Стародуб, що існували в середньовіччя і ранній модерний час: Стародубське князівство, Стародубський повіт (у складі Смоленського воєводства Речі Посполитої), Стародубський полк (у складі Війська Запорозького);

2) один із заселених українцями регіонів, які лежать за межами сучасної держ. території України; пн. повіти Чернігівської губернії (Новозибковський, Мглинський, Стародубський та Суразький), які 1919 увійшли до складу РСФРР. У наш час — частина Брянської обл. РФ (Гордієвський, Злинковський, Климовський, Клинцівський, Красногорський, Мглинський, Новозибковський, Погарський, Почепський, Стародубський, Суразький та Унецький р-ни).

У 2-й пол. 17 — 18 ст. на територію С., залюднену тоді переважно етнічними українцями, переселялися білоруси з Великого князівства Литовського і росіяни-старообрядці з Рос. д-ви. На поч. 20 ст. внаслідок цих міграцій та русифікації частка українців у населенні С. значно зменшилася, проте вони залишалися найбільшою з етнічних груп регіону. Відомості про конкретну кількість українців на С. в цей час були суперечливими, що відобразилося в подальшій долі регіону в період із 1917, коли кордони нових д-в намагалися встановити за етнічним принципом. С. не ввійшла до підпорядкованої Українській Центральній Раді території, яка була встановлена згідно з домовленостями між УЦР та Тимчасовим урядом у липні—серпні 1917. Проте С. ввійшла до території Української Народної Республіки, окресленої в Третьому універсалі Української Центральної Ради, і залишалася де-юре у складі укр. д-в (УНР, Українська Держава, УСРР) до 1919. Згідно з договором про кордон між РСФРР і УСРР у травні 1919 С. було передано до складу РСФРР і приєднано до Гомельської губ. 1926 УСРР повернуто Семенівську волость із центром у Семенівці (нині місто Черніг. обл.). З 1926 С. — у складі Брянської губ., з 1929 — Зх. обл., з 1937 — Орловської обл., з 1944 — Брянської обл. Протягом рад. часу внаслідок русифікації частка українців у складі населення С. неухильно знижувалася (згідно з переписом 1989 частка українців у населенні Брянської обл. становила 1,8 %).


Література:
  1. Винниченко І. Українці в державах колишнього СРСР: Історико-географічний нарис. Житомир, 1992
  2. Боєчко В. та ін. Кордони України: Історична ретроспектива та сучасний стан. К., 1994
  3. Волошин Ю.В. Розкольницькі слободи на території Північної Гетьманщини у XVIII столітті: Історико-демографічний аспект. Полтава, 2005
  4. Чухліб Т. Стародубщина українська: Від історичної величі до сучасного забуття. «Пам’ятки України», 2005, № 1
  5. Бойко О.Д. Формування території української незалежної держави в часи Української революції (1917—1921 рр.). К., 2007

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОДУБСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СТАРОДУБСЬКИЙ ПОЛК
  • ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • ШИРАЇ, ШИРЯЇ
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)