ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

УСЕНКО ІГОР БОРИСОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Окіпнюк В.Т. УСЕНКО Ігор Борисович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=usenko_igor_borysovych (останній перегляд: 23.02.2020)
УСЕНКО ІГОР БОРИСОВИЧ

УСЕНКО Ігор Борисович (н. 04. 04.1957) — історик права, правознавець. Канд. юрид. н. (1986), професор (2007). Засл. юрист України (1994). Н. в м. Київ. 1982 закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту, 1985 — аспірантуру Ін-ту д-ви і права АН УРСР. Після цього працював у Ін-ті д-ви і права АН УРСР (із 1990 — Ін-т д-ви і права ім. В.Корецького АН УРСР (із 1991 — АН України), із 1994 — Інститут держави і права імені В.Корецького НАН України) на посадах молодшого наук. співробітника, наук. співробітника (із 1987), старшого наук. співробітника (із 1990), зав. відділу історико-політологічних досліджень д-ви і права України (із 1997), зав. відділу історико-правових досліджень (із 2003). Одночасно за сумісництвом: професор Нац. академії СБУ (із 1992), зав. кафедри Київ. ун-ту права (1997—2009), учитель правознавства Київ. г-зії № 117 (1991—2004).

Позаштатний наук. консультант К-ту ВР України з питань нац. безпеки і оборони (із 1991). Член низки комісій, науково-консультативних, науково-методичних та експертних рад при держ. органах і установах, редколегій ряду юрид., істор. і пед. видань, зокрема Укр. комісії з питань правничої термінології при Президентові України (1995—2000), наглядової ради Києво-Печерського національного історико-культурного заповідника (1997—2003), Комісії з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Держ. Герба України (2008), Гол. редколегії науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією" (із 2012), науково-методичної ради Держ. к-ту архівів (Держ. архів. служби) України, Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, Експертно-перевірочної комісії НАН України, Комісії НАН України з питань визначення дат заснування істор. міст та населених пунктів України. Заст. голови Комісії історії укр. права при Президії НАН України, голова секції історії д-ви і права Наук. ради НАН України по координації фундаментальних правових досліджень. Бере активну участь у діяльності низки громад. об’єднань. Перший віце-президент Міжнар. асоціації істориків права, співзасновник Укр. біографічного т-ва, член Спілки юристів України, Укр. правничої фундації, Укр. асоціації міжнар. права та ряду ін. громад. орг-цій, експерт Харків. правозахисної групи.

Працював у складі робочих груп з мовно-термінологічного редагування Конституції України та з розроблення проектів Основ законодавства України про охорону здоров’я, Законів України "Про Службу безпеки України", "Про державну таємницю", "Про Національний архівний фонд і архівні установи" та ін. (більше 20-ти законопроектів), здійснював науково-правову експертизу ще бл. 50-ти законопроектів. Був одним з авторів офіц. перекладу тексту Конституції України рос. мовою.

Осн. сферою наук. діяльності вченого є історія д-ви і права України, історія укр. юрид. науки, проблеми законодавчої техніки та укр. юрид. термінології, науково-методичне забезпечення правової освіти школярів. Автор понад 700 наук. і навчально-методичних праць, серед яких понад 30 індивідуальних та колективних монографій, підручників, навч. посібників та ін. великих праць.

Почесний магістр права Центру правничих студій Київ. нац. ун-ту ім. Т.Шевченка і Укр. правничої фундації.

Лауреат Держ. премії України в галузі н. і т. (2004), премій ім. М.Василенка АН України (1992), ім. Ярослава Мудрого Нац. академії правових наук України (2005), лауреат кількох конкурсів Спілки юристів України на краще юрид. видання року, конкурсу на краще професійне досягнення "Юрист року — 2001" у номінації "юрист — науковий співробітник".

Нагороджений Почесною грамотою ВР України (2004), Почесною грамотою Президії НАН України, відомчими відзнаками Мін-ва освіти і науки України, Мін-ва юстиції України, Держ. к-ту архівів України, ін. мін-в, відомств і громадських орг-цій України.


Література:
  1. Вчені-юристи України. К., 1998
  2. Хто є хто в суспільних науках України. К., 1999
  3. Антологія української юридичної думки, т. 10. К., 2005
  4. Ювілей знаного історика права І.Б. Усенка. «Часопис Київського університету права», 2007, № 1

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • КИЇВ
  • РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)