ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ГРАМОТА

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ГРАМОТА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Aleksandra_Makedonskoho (останній перегляд: 20.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ГРАМОТА

"АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ГРАМОТА" – вигаданий привілей на право володіння тер. від Пн. до Адріатичного м. і підкорення тамтешніх народів, що його нібито надав Александр Македонський своїм "союзникам – слов'янам" за виявлену ними військ. доблесть, хоробрість і вірність. Походження цього істор. фальсифіката до кінця не з'ясоване. Очевидно, він виник у серед. 14 ст. в елітарному, патріотично налаштованому середовищі Чеського королівства. Найраніший з відомих списків "А. М. г." (латиною) виявлено в чеському рукописному зб. (1443) із зібр. Д.Церроні (архів м. Брно, нині Чехія), де він міститься поряд з матеріалами, у яких обґрунтовується необхідність обрання чеського короля зі слов'ян. Перші публікації "А. М. г." здійснили чеський історик В.Гайк (1541) і польс. історик М.Бєльський (1551). Даний документ справив вплив на осмислення укр. авторами 16–17 ст. ранньої історії слов'янства, а також позначився на розробці ними етнокульт.-істор. ідей раннього Нового часу. Йдеться насамперед про включення минулого укр. народу до контексту антич. історії. Так, в істор. схемі укр.-польс. автора 16 ст. С.Оріховського до тер., наданих Александром Македонським слов'янам, зараховувалася Рутенія (Русь). Причому появу цієї грамоти Оріховський пов'язував із перемогою "полководців" Александра Македонського (якому приписував слов'ян. походження) – Чеха, Леха, Руса (Роксолана). У таких істор. творах, як ГУСТИНСЬКИЙ ЛІТОПИС, "Кройніка" Ф.Софоновича, укр. Хронограф за списком Л.Боболинського, київ. " Синопсис", а також деяких полемічних трактатах міфологема пожалування Александром Македонським слов'янам грамоти вписувалася в коло ідей, що були актуальними для тогочасного періоду становлення свідомості укр. народу, зокрема: слов'ян. етнокульт. спільності; політ. рівноправності українців з ін. народами-сусідами; законного права українців бути повноправними господарями на своїй землі. Сумніви щодо достовірності "А. М. г." висловлювалися уже в 16–17 ст., зокрема, 0М.Кромером, А.Кохановським, Ю.Крижаничем. У сх.-слов'ян. істор. науці одним з перших піддав предметній критиці цю міфологему рос. історик В.Татищев.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Первольф И. Славяне, их взаимные отношения и связи, т. 2. Варшава, 1888
  2. Bartos F.M. Milicuv Angelus a husitska postila v Mikulovskem sborniku. В кн.: Jibocsky sbornik historicky. 1939
  3. Pfister F. Das Privilegium slavicum Alexander des Gro?ben. "Zeitschrift fur Slawistik", 1961, N 3
  4. Srabensky M. Cerroniho sbirka. Brno, 1973
  5. sv. 1
  6. Мыльников А.С. Картина славянского мира: взгляд из Восточной Европы. Этногенетические легенды, догадки, протогипотезы XVI – начала ХVIII века. СПб., 1996.

Посилання:
  • БОБОЛИНСЬКИЙ ЛЕОНТІЙ
  • ЧЕХ, ЛЕХ, РУС
  • ГУСТИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • КОХАНОВСЬКИЙ АНТОН
  • КРИЖАНИЧ ЮРІЙ
  • КРОМЕР МАРТИН
  • ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • СОФОНОВИЧ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ’Я ФЕОДОСІЙ
  • СИНОПСИС ВИДАНИЙ У КИЄВІ (1674)
  • ТАТИЩЕВ ВАСИЛЬ МИКИТОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)