ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЕЗПРИТУЛЬНІСТЬ ДИТЯЧА НА ПОЧАТКУ 20 СТ.

  Бібліографічне посилання: Мовчан О.М. БЕЗПРИТУЛЬНІСТЬ ДИТЯЧА НА ПОЧАТКУ 20 ст. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bezprytulnist_dytiacha (останній перегляд: 22.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЕЗПРИТУЛЬНІСТЬ ДИТЯЧА НА ПОЧАТКУ 20 СТ.

БЕЗПРИТУЛЬНІСТЬ ДИТЯЧА на початку 20 ст. Б.д. (тобто таке становище неповнолітніх у сусп-ві, коли вони живуть без піклування з боку дорослих про їхнє фізичне і психічне життя, матеріальні потреби та духовний розвиток) вперше набула в Україні ознак соціального лиха у 2-й пол. 19 – на поч. 20 ст.

У Російській імперії не існувало держ. системи піклування про безпритульників. Програма боротьби з Б.д., накреслена царським урядом на Всерос. нараді щодо догляду дитинства напередодні Першої світової війни, не виконувалася через брак коштів. Нечисленні держ. дитячі будинки були створені лише для немовлят. Ді- тей старшого віку доглядали недерж. благодійницькі орг-ції. Най- більшими серед них були Київ. т-во землеробських колоній, Черніг. т-во догляду, Харків. т-во денних притулків, Одес. т-во порятунку немовлят та ін. У їх віданні було 99 притулків, але вони не вважалися виховними й освіт. закладами. Працювали й денні заклади для безпритульних дітей (денні дитячі будинки, площадки), які утримувалися на кошти д-ви і громад. орг-цій.

Порушення сусп. зв'язків і екон. криза, що спричинилися війнами і революціями 1914–21 (див. Перша світова війна, Лютнева революція 1917, Жовтнева революція 1917, українська революція 1917–1921, громадянська війна в Україні 1917–1921), а пізніше голодом 1921–1923, призвели до катастрофічного зростання безпритульників в Україні – 2 млн осіб.

Рад. уряд створив держ. систему соціального захисту безпритульних дітей, яка передбачала їхнє виховання, освіту, професійну підготовку. Осн. орг. формою ста- ли дитячі будинки (дошкільного й шкільного віку, для фізично неповноцінних і розумово відсталих дітей) і, зокрема, дитячі м-ка як комплекси різнотипних закладів. Уже наприкінці 1922 в Україні діяло 1511 дитячих будинків, 33 трудові колонії, 14 трудових комун, 9 дитячих м-чок, 22 будинки для підлітків, в яких виховувалося 170 тис. дітей.

Держ. програма боротьби з Б. д. передбачала передачу дитячих закладів на утримання труд. колективів, а окремих безпритульників – на виховання у родини. Тільки 1922 в родинах знайшли притулок 35 тис. дітей.

Протягом 1920–30-х рр. проблема Б. д. в УСРР була практично вирішена.

дата публікації: 2003 р.

Посилання:
  • ГОЛОД 1921–1923 РОКІВ В УСРР
  • ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ 1917–1921
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)