ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БІЛГОРОД

  Бібліографічне посилання: Моця О.П. БІЛГОРОД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bilgorod (останній перегляд: 26.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІЛГОРОД

БІЛГОРОД – літописне місто на правому березі р. Ірпінь (прит. Дніпра); нині с. Білогородка Києво-Святошинського р-ну Київ. обл. Було другим (як і Вишгород) значним передмістям столиці Київської Русі. За свідченнями письмових джерел, збудоване 991. Місто складалося з двох укріплених ч. – дитинця та окольного граду заг. пл. бл. 100 га. Відігравало значну роль в обороні Києва – було його зх. форпостом. Часто тут сидів надійний союзник вел. київ. кн. (як правило, його син). Вірогідно, в місті розміщувався й князівський двір. У 12 ст. виступає як центр князівства, яке постійно перебувало під контролем Києва. 1117 Володимир Мономах посадив тут свого сина Мстислава Великого, а 1149 Юрій Долгорукий – сина Бориса. Втрата київ. князем цієї фортеці, по суті, означала втрату ним і Києва. Наприкінці 12 ст. тут утверджується Рюрик Ростиславич – спочатку супротивник, а потім співправитель вел. київ. кн. Святослава Всеволодича (1181–94). Зруйнований 1240 під час монголо-татарської навали.

Оборонні вали становили собою складну фортифікаційну споруду, важливими елементами якої були кладка із цегли-сирцю та дерево-земляні конструкції. Для аристократичної ч. міста характерними були великі за розмірами житлові будівлі. Б. був центром єпископії. Про високий рівень культової арх-ри свідчать залишки двох храмів – тринефної церкви св. Апостолів з трьома апсидами (стіни були розписані фресками та золотом по тиньку, а підлога викладена різнокольоровими полив'яними плитками) та невеликого одноапсидного храму, біля якого знайдено білокам'яний саркофаг.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII–XIII веков. К., 1980.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БІЛОГОРОДКА
  • ДИТИНЕЦЬ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ
  • РЮРИК РОСТИСЛАВИЧ
  • СВЯТОСЛАВ ВСЕВОЛОДИЧ
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВИШГОРОД
  • ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • БІЛГОРОДСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ, СТАРА ЖИТОМИРСЬКА ДОРОГА
  • БІЛОГОРОДКА
  • ФРЕСКА
  • ГЕДИМІНА ПОХОДИ НА ВОЛИНЬ І КИЇВЩИНУ 1323 І 1324
  • ІЗЯСЛАВ ДАВИДОВИЧ
  • КИЄВО-БЕЛЗЬКИЙ ШЛЯХ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • МЕЗЕНЦЕВА ГАЛИНА ГЕОРГІЇВНА
  • МІНІХ БУРГАРД-КРІСТОФ
  • МОЛДОВСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ШЛЯХ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МСТИСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ
  • МИЛОНІГ ПЕТРО
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • РОМАН РОСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС РОСТИСЛАВИЧ
  • РИБАКОВ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СТАНІСЛАВ, КИЇВ. КНЯЗЬ
  • ВАСИЛЬКО РОСТИСЛАВИЧ
  • ВІЧЕ
  • ВСЕСЛАВ БРЯЧИСЛАВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)