Бібліографічне посилання: Шилова А.В. БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bosniia_Hertsehovyna (останній перегляд: 13.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА Республіка Боснія і Герцеговина (Bosna i Hercegovina) – д-ва у Пд.-Сх. Європі (пн.-зх. ч. Балкан- ського п-ва). Тер. – 51,1 тис. км². Нас. 3,5 млн осіб (1995): боснійці – 43,6 %, серби – 31,4 %, хорвати – 17,3 %. Найбільшою після перерахованих нац. груп у Б. і Г. є боснійські українці (8,2 тис. осіб). Офіц. мови – боснійська, сербська, хорватська. Столиця – Сараєво. Грошова одиниця – динар.

У 6–7 ст. тер. Б. і Г. була заселена слов'янами. У 12 ст. створено Боснійське феод. князівство, до якого згодом увійшла тер. Герцеговини. 1463 Боснію, а 1482 Герцеговину завоювала Османська імперія. Після Герцеговинсько-боснійського нац.-визвол. повстання 1875–78 та поразки Туреччини в російсько-турецькій війні 1877–1878 за рішенням Берлінського конгресу 1878 Австро-Угорщина отримала мандат на управління Б. і Г., а 1908 анексувала підмандатну тер. Під час колонізаційних заходів Австро-Угорщини 1890–1913 на тер. Боснії переселили українців (бл. 10 тис. осіб), переважно із Галичини і в незначній кількості – з Закарпатської України. 1918 Б. і Г. увійшла до Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 – Королівство Югославія, див. Югославія). У роки Другої світової війни тер. Б. і Г. 1941 захоплено гітлерівськими військами і включено до складу "Незалежної держави Хорватія".

Під час війни багатьом українцям Б. і Г. довелося покинути цю країну через репресії за участь в укр. легіоні при хорватській армії та боротьбу проти сербських "четників" і партизанів Й.-Б.Тіто. 1945–92 Б. і Г. входила до складу СФРЮ. Діяльність українців у Боснії 1945–90 координували Укр. нар. рада (1946), Союз укр. т-в (1951), Регіональна укр. рада у м. Баня-Лука (1965–68) і Регіональна рада народностей боснійської країни у Баня-Луці (1968– 80), к-ти при общинних орг-ціях Соціаліст. союзу трудового народу Б. і Г. (1980–85), Координаційний к-т з питань міжнац. відносин при Міжобщинній конф. Соціаліст. союзу трудового народу в Баня-Луці (1989).

У квіт. 1992 парламент Б. і Г., спираючись на результати референдуму (29 лют. – 1 берез. 1992), проголосив незалежність Б. і Г., однак серби Б. і Г., проігнорувавши референдум, зі свого боку проголосили Сербську республіку Боснія і Герцеговина у складі Югославії. У лип. 1992 у Б. і Г. створено автономний р-н Хорватська співдружність Герцег-Босна. Кровопролиття між боснійцями, сербами і хорватами врешті вдалося зупинити завдяки зусиллям міжнар. орг-цій (ООН, ОБСЄ, ЄС) та деяких країн (США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Росії). 1992–99 укр. військ. контингент брав участь у міжнар. миротворчій місії в Б. і Г. У берез. 1994 боснійці й хорвати уклали угоду про створення мусульмансько-хорватської федерації. 21 листоп. 1995 представники Б. і Г., Хорватії і Югославії парафували 0Дейтонську угоду 1995 про мир у Б. і Г., а 14 груд. 1995 підписали її на мирній конф. у Парижі.

Дипломатичні відносини України з Б. і Г. встановлено 20 груд. 1995.