Бібліографічне посилання: Данилюк Ю.З. БУСЬК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Busk_mst (останній перегляд: 13.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУСЬК (колиш. назва Бузьк) – місто Львів. обл., райцентр. Розташов. на правому березі р. Зх. Буг (прит. Вісли), при впадінні в неї р. Полтва та за 5 км від залізничної ст. Красне. Нас. 8,6 тис. осіб (1998).

Перша згадка про Б. (див. Бужськ) в писемних дж. датується 1097. З 13 ст. входив до складу Галицько-Волинського князівства. 1284 пограбований і зруйнований монголо-татарами. Нас. Б. брало активну участь у національній революції 1648–1676. Б. і його околиці стали місцем битв козаків під проводом Б.Хмельницького з польс. військами. 1655 загони Б.Хмельницького взяли місто і знесли його укріплення. Після першого поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшов до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). З розпадом Австро-Угорщини увійшов до складу ЗУНР. 1919–39 належав Польщі. З 1 листоп. 1939 Б. у складі УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі). Місто та райцентр від 1940. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 окуповане гітлерівцями від 1 лип. 1941 по 18 лип. 1944, входило до складу Генеральної губернії.

У Б. народився укр. мовознавець, проф. Львів. ун-ту І.Свенціцький. Пам'ятки: поселення (2 тис. до н.е.), городище (10–13 ст.), дзвіниця Онуфріївської церкви (1680), церква св. Параскевії (1708), парк 18 ст., монумент на честь Держ. незалежності України (1992).