ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

  Бібліографічне посилання: Кулаковський П.М. ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Chernihivske_voievodstvo (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО — адм.-тер. одиниця Речі Посполитої. Існувало де-факто 1635—48 і 1651—52, а де-юре — 1648—1795. У період існування де-факто центром воєводства був Чернігів.

Творення воєводства на Чернігово-Сіверщині розпочалося, коли коронаційний сейм ухвалив рішення про створення Черніг. повіту. Успішне звільнення з-під моск. контролю Новгород-Сіверщини (унаслідок польсько-російської війни 1632—1634) відкрило можливість поширити повітовий устрій (див. Повіт) і на неї. Це було закріплено схваленням сеймом 1635 "Ординації Чернігівського воєводства". Вона встановлювала право для шляхти воєводства проводити сеймики, обирати 4-х послів на вальний сейм, 2-х депутатів до Коронного трибуналу, запроваджувала посаду воєводи, дозволяла роботу гродських судів і земських судів. Воєводству була надана червона хоругва із двоголовим білим орлом, убраним у золоту корону. Ч.в. відносилося до "українських" воєводств Речі Посполитої, у зв’язку з чим на його територію поширював свою дію Волин. статут (див. Статути Великого князівства Литовського). Воєводство фактично існувало до червня—липня 1648. Після укладення Білоцерківського договору 1651 на його територію повернулися королів. адміністрація й органи шляхетського самоврядування. Відновлення козац. юрисдикції відбулося наприкінці весни 1652. Ще одна спроба кер-ва Речі Посполитої повернути воєводство до складу д-ви припала на кінець 1663 — поч. 1664. Але внаслідок т. зв. задніпровської експедиції (у ході російсько-польської війни 1654—1667) встановити контроль над Чернігово-Сіверщиною не вдалося. Із цього часу воєводство існувало лише формально —призначалися урядники, обиралися на "екзулянтських" (вигнанських) сеймиках посли на вальний сейм і депутати до Коронного трибуналу. Так тривало аж до останнього поділу Речі Посполитої 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795).

Територію воєводство успадкувало від Сіверського князівства, але новий статус зумовлював чітке визначення кордонів. У результаті поетапного розмежування, здійсненого між Річчю Посполитою і Рос. д-вою протягом 1634—47, склався сх. кордон воєводства, який розпадався на 3 ділянки: трубчевську, комарицьку і путивльську. Перша проходила від болота Розділець поблизу р. Судость (права прит. Десни, бас. Дніпра) до злиття р. Мала Улиця з Улицею (права прит. Знобівки, лівої прит. Десни). Комарицька ділянка тягнулася від Улиці до впадіння р. Сопич у р. Клевень (права прит. Сейму, бас. Дніпра); Путивльська — течією Клевені, далі — вододілом Сейму (прит. Десни, бас. Дніпра) і Сули (прит. Дніпра). Кордон із Київським воєводством фактично повторював складену в 1620—30-х рр. межу, що визначалася вододілом Сули й Хоролу (прит. Псла, бас. Дніпра), течією Удаю (прит. Сули, бас. Дніпра) та межами Остерського і Любецького староств. Напередодні 1648 цей кордон відкорегували: Роменську волость передали до складу Київ. воєводства, а м-ко Козар (нині с. Козари Носівського р-ну Черніг. обл.) з округою — навпаки до складу Ч.в. Визначення кордону з Великим князівством Литовським не проводилося. Його лінія орієнтувалася на ліві притоки Сожу (прит. Дніпра; Немильна, Терюха), допливи Снові (прит. Десни, бас. Дніпра; Смяч, Мостища, Стратива, Ревна), далі повертала на північ, перетинаючи течії правих приток Судості (Вабля, Буйна), зрештою сягала впадіння річки Коста до Судості.

Воєводство поділялося на 2 повіти: Чернігівський і Новгород-Сіверський. Зафіксовано проведення у воєводстві 4-х різновидів сеймику: передсеймового, реляційного, депутатського і елекційного. На кінець 1635 була заповнена земська ієрархія Чернігівського, а на початок 1639 — Новгород-Сіверського повіту. Система судочинства узгоджувалася з прийнятою в Речі Посполитій. Згідно з конституцією сеймовою 1633 засновувався земський суд у Чернігові, а за воєводською ординацією 1635 — у Новгороді-Сіверському. Крім цього, продовжував діяти комісарський суд (див. також Комісарський суд та межові судді), який вирішував суперечки між шляхтою щодо земельних володінь, відбираючи в земських судів левову частину справ. На рішення комісарського суду, так само як і земського, можна було апелювати до Коронного трибуналу і сеймового суду. Діяльність підкоморських судів також суттєво обмежувалася функціонуванням згаданого комісарського суду, а з 1638 — спец. комісією, створеною за рішенням вального сейму для встановлення чітких меж між королівщинами та ленними володіннями шляхти. Найбільш дієвими судово-адм. інституціями у воєводстві були гродські суди. У Чернігові гродський суд розпочав діяти найпізніше в 1-й пол. 1635, а в Новгороді-Сіверському — на поч. 1636. Обслуговували гродські канцелярії ті ж возні, що й земські.

З поширенням на регіон воєводського устрою він цілковито увійшов до податкової системи Речі Посполитої. Осн. податком, який збирали із шляхетських підданих до коронного скарбу, було подимне. У цілому з визначених скарбом сум цього податку Ч.в. в 1640-х рр. реально сплачувало 80—90 %, що було середньостатистичним показником для всієї Речі Посполитої. Двічі на території воєводства (1637 і 1638) збирали чопове. Оскільки в королів. маєтностях у Ч.в. не було проведено люстрації, то їх держателі (старости; див. Староство) не сплачували ні кварти, ні т. зв. нової кварти. Відкриття у квітні 1644 митних пунктів у Ромнах, Конотопі, Ніжині, Батурині й Чернігові дещо підвищило відсоток зібраних у регіоні евекти (вивізного мита) та індукти (ввізного мита).

Ч.в. було створено за зразком "українських" воєводств, для яких були характерні окреме право та рус. діловодна мова. Це свідчило про поступове усвідомлення місц. шляхетською спільнотою регіональних інтересів укр. шляхти, які визначали на вальних сеймах Речі Посполитої політ. позицію Київ. воєводства, Волинського воєводства та Брацлавського воєводства.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Jablonowski A. Gospodarka polska na Zadnieprzu siewierskiem. «Przegląd Historyczny», 1915, t. 19, zesz. 1
  2. Василенко М. Правне положення Чернігівщини за польської доби (1618—1648). В кн.: Чернігів і Північне Лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали [Записки Українського наукового товариства, т. 23]. К., 1928
  3. Godziszewski W. Granica polsko-moskiewska wedle pokoju polanowskiego (wytyczona w latach 1634—1648). В кн.: Prace Komisji dla atlasu historycznego Polski, zesz. 3. Krakόw, 1935
  4. Кулаковський П. Інтеграція Чернігово-Сіверщини до складу Речі Посполитої (1618—1635). «Вісник Львівського університету: Серія історична», 2003, вип. 38
  5. Його ж. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618—1648). К., 2006

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАТУРИН
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 Р.
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧОПОВЕ
  • ЕВЕКТА
  • ГРОДСЬКИЙ СУД
  • ІНДУКТА
  • КОМІСАРСЬКИЙ СУД ТА МЕЖОВІ СУДДІ
  • КОНОТОП
  • КОНСТИТУЦІЇ СЕЙМОВІ
  • КОРОЛІВЩИНИ
  • КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЛЮСТРАЦІЯ
  • НІЖИН
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОДИМНЕ
  • ПОЛЬСЬКО-РОСІЙСЬКА ВІЙНА 1632–1634
  • ПОВІТ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОМНИ
  • РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667
  • СЕЙМИКИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СТАРОСТВО
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ВОЗНИЙ
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АКТИ ЗЕМСЬКІ ТА ГРОДСЬКІ
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 Р.
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ГУЛЕВИЧІ
  • КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ
  • КОРОП
  • КРАСОВСЬКІ
  • ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НІЖИН
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • ОСТРОЗЬКА УГОДА 1670
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОМНИ
  • РУСЬКА МЕТРИКА, ВОЛИНСЬКА МЕТРИКА
  • СЕЙМИКИ
  • СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • УРЯДИ ЗЕМСЬКІ 15–18 СТОЛІТЬ У КОРОЛІВСТВІ ПОЛЬСЬКОМУ І РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • ВАРВА
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО РУСЬКЕ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЄВОДСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)