ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДИТИНЕЦЬ

  Бібліографічне посилання: Моця О.П. ДИТИНЕЦЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Dytynec (останній перегляд: 21.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДИТИНЕЦЬ

ДИТИНЕЦЬ – центр. частина давньорус. міста, що займала, як правило, панівну точку ландшафту та була обнесена валами з дерев'яними стінами, які мали одні або кілька воріт. Був найважливішою соціально-топографічною структурою давньорус. міста і перебував під постійною увагою князівської влади. Слугував осн. опорою при обороні мешканців населеного пункту від нападників. Завойовникам досить важко було взяти Д. силою.

На Д. зосереджувалися князі, бояри, духовенство. Тут містилися палаци й кафедральні собори, ін. храми. Не можна вважати, що Д. був населений виключно соціальною верхівкою. Тут мешкали й менш заможні прошарки нас., які, однак, не займали окремої тер. Ремісники й челядь були складовою ч. госп-ва феодала, і ця обставина зумовлювала строкатий характер заселення Д. Під час археол. розкопок на місцях колиш. Д. доволі часто виявляють й сліди розвинутого ремесла.

На Д. були торгові площі та вулиці. В уявленнях тогочасного люду він був рівнозначний самому містові. Ймовірно, завжди, коли в літописі повідомлялося про закладання тим чи ін. князем града (нового чи великого), йшлося про спорудження укріплень навколо Д. Спорудження таких укріплень сприяло концентрації навколо них населення. З часом Д. міг збільшуватися в розмірах; поліпшувалась і його оборонна система.

Найбільшим за часів Київської Русі був Д. м. КиївВолодимира місто, пл. 10 га.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Толочко П.П. Древнерусский феодальный город. К., 1989.

Посилання:
  • БОЯРИ
  • ЧЕЛЯДЬ (РАБИ)
  • ДУХОВЕНСТВО
  • КНЯЗЬ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МІСТО
  • ВОЛОДИМИРА МІСТО

  • Пов'язані терміни:
  • АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ
  • БАКОТА
  • БЕРЕСТЯ
  • БІЛГОРОД
  • БЛЕСТОВИТ
  • БУДИНОК ПОЛКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ У ЧЕРНІГОВІ
  • БУКИ, ТА НЕКРОПОЛЬ
  • ЧУЧИН
  • ДЕБРЯНСЬК
  • ДОНЕЦЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ДОРОГОБУЖ
  • ГОМІЙ
  • ГОРОДЕЦЬ ОСТЕРСЬКИЙ
  • ХОЛМ
  • КНЯЖА ГОРА ПОБЛИЗУ КАНЕВА, ДАВНЬОРУСЬКЕ ГОРОДИЩЕ НА КНЯЖІЙ ГОРІ
  • КОЗЕЛЬСЬК, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • КУРСЬК, ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО
  • КИЇВ
  • ЛУТАВА, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • ЛЮБЕЧ
  • МІНСЬК
  • МОРОВІЙСЬК
  • МИХАЙЛІВСЬКА ЦЕРКВА В ЧЕРНІГОВІ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ
  • НОВОГРУДОК - НОВГОРОД ЛИТОВСЬКИЙ
  • ОСТРОГ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЛІСНЕСЬК
  • ПОЛТАВА
  • ПОПАШ
  • ПОСАД
  • ПУТИВЛЬ
  • САМБАТАС
  • СЕДНІВ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОСНИЦЯ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СПАСЬКИЙ СОБОР У ЧЕРНІГОВІ, СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУТІСКА (СУТІЙСЬК, СУТЕСКА, СУТЕЙСЬК)
  • СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ БАКОТСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТО
  • ТОРЧЕСЬК
  • ТРУБЧЕВСЬК
  • ТУСТАНЬ, НАСКЕЛЬНА ФОРТЕЦЯ
  • ВАСИЛІВ
  • ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВОЇНЬ
  • ВОЛОДИМИРА МІСТО
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВЩИЖ
  • ВСЕВОЛОЖ
  • ВИР
  • ВИШГОРОД (АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА)
  • ВИТАЧІВ
  • ЮР'ЇВ, ДАВНЬОРУС. МІСТО
  • ЗАМКОВА ГОРА
  • ЗВЕНИГОРОД ГАЛИЦЬКИЙ
  • ЗВЕНИГОРОД, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)