Бібліографічне посилання: Григор’єва Т.Ф. ЄНАКІЄВЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Enakieve (останній перегляд: 13.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЄНАКІЄВЕ (1928–35 – Рикове, 1935–36 – Єнакієве, 1936–44 – Орджонікідзе) – місто обласного підпорядкування Донецької області. Розташов. у сх. ч. обл. на р. Булавинка, яка перетинає пд. ч. міста і впадає в р. Кринка – прит. р. Міус. Залізнична ст. Нас. 98,8 тис. осіб (2004).

Перші поселення на тер. міста виникли наприкінці 18 ст. Саме місто засноване 1883 у зв'язку з відкриттям кам'яновугільної шахти й буд-вом металургійного з-ду Рос.-бельг. металургійним т-вом. З-д вступив у дію 1897 і отримав назву "Петровський". З-д, побудований 1858 на р. Садки (названий на честь імп. Петра I), стали називати "Старопетровський". С-ща, що виросли навколо з-ду і рудників, 1898 були об'єднані і названі ім'ям одного із засн. металургійного АТ – Ф.Єнакієва. 1905 робітники Є. брали участь у Горлівському збройному повстанні 1905. У роки пром. піднесення, після 1907, біля міста були збудовані коксохімічний, цегельний, пивоварний з-ди. Петровський металургійний з-д посідав 3-тє місце за обсягом вир-ва серед з-дів Пд. Російської імперії. 1923–59 – райцентр. Від 1925 – місто.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 місто було окуповане гітлерівцями з 1 листоп. 1941 до 3 верес. 1943. Окупанти розстріляли 900 осіб, а 10 тис. вивезли до Німеччини на примусові роботи.

Нині місто входить до складу Горлівсько-Єнакіївського пром. вузла. Провідні галузі пром-сті: металургійна, вугільна, хімічна.

Під охороною д-ви перебувають пам'ятні місця, пов'язані з життям і діяльністю вчених-металургів М.Курака, І.Бардіна; двічі Героя Рад. Союзу льотчика-космонавта Г.Берегового; шахтаря М.Ізотова.