ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ФАСТІВСЬКИЙ ПОЛК

  Бібліографічне посилання: Чухліб Т.В. ФАСТІВСЬКИЙ ПОЛК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Fastivskyj_polk (останній перегляд: 23.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ФАСТІВСЬКИЙ ПОЛК

ФАСТІВСЬКИЙ ПОЛК (ін. назва — Білоцерківський полк) — військ. та адм.-тер. козац. утворення на землях Речі Посполитої. Протягом 1684—1702 центр полку перебував у м. Фастів, 1702—13 — у м. Біла Церква, формально це був охочекомонний полк (див. Охотницькі полки). Перші згадки про створення козац. військ. одиниці на Фастівщині датуються періодом Національної революції 1648—1676: 1649 існувала Фастівська сотня (сотники — Г.Фастівець, П.Донець, Д.Микифорович) як складова Білоцерківського полку, а в 1650-х рр. уже існував Ф.п. Після участі у Віденській битві 1683, у 1684, військ. старшина Запорозької Січі С.Палій отримав привілей польс. короля Яна III Собєського на формування охочекомонного козац. полку в межах Київського воєводства. 25 серпня 1685 С.Палій видав універсал з Білої Церкви, в якому сповіщав усіх, хто проїжджав територією Ф.п., про введення мита на користь місц. козац. адміністрації. Із цивільного населення полку збиралися медова данина, "борошно", чинш та індукта. Військ. склад полку коливався від 500 до 4 тис. осіб. Полк брав участь у війні "Священної ліги" з Османською імперією 1684—99 та російсько-турецькій війні 1686—1700, походах Речі Посполитої до Молдавського князівства (1685—86). Разом із коронними військами козаки полку воювали проти турків і татар на Зх. Поділлі, зокрема поблизу м. Кам’янець (нині м. Кам’янець-Подільський), обороняли від татар. нападів Немирів (1688), Умань (1689), Білу Церкву (1687, 1690), Смілу (1693) та Фастів (1690, 1693, 1695). Ф.п. спільно з лівобереж. козац. полками здійснював військ. операції у володіннях Осман. імперії та Кримського ханату в Пн. Причорномор’ї та Молдові.

Територія Ф.п., що означувалася як "Палієва держава", охоплювала Пд. і Пд.-Сх. Київщину та Сх. Брацлавщину в межах колиш. сотень Київського полку (правобереж. частини), Білоцерківського полку, Паволоцького полку, Корсунського полку, Уманського полку, Брацлавського полку, Черкаського полку (правобереж. частини), Чигиринського полку, Торговицького полку й Могилівського полку Укр. козац. д-ви. Восени 1692 козац. старшина порядкувала у містечках пд.-сх. Волині — Любарі, Лабуні (нині с. Новолабунь Полонського р-ну Хмельн. обл.), Полонному і Грицеві, а зх. межа володінь власне полку проходила лінією: Демидів—Литвинівка—БородянкаРадомишльКоростишів. Пн. кордон володінь фастівського полковника С.Палія окреслювався річками Прип’ять (прит. Дніпра) і Словечна (прит. Прип’яті, бас. Дніпра), які межували з Великим князівством Литовським. 1696 правобережні козаки поширили владу на Горностайпільську, Бородянську і Казаровицьку волості ВКЛ. Одночасно осердя Ф.п. формувалося у межах володінь Київ. біскупства Римо-катол. церкви Корони Польської. Тут зосереджувалися полкове управління та канцелярія Ф.п., з якої велося активне листування з королями Речі Посполитої, царями Моск. д-ви, ханами Крим. ханату, господарями Волоського та Молдав. князівств, адміністрацією ВКЛ та урядовцями цих країн. Зокрема, 1688, 1691—93, 1699 та 1700 полковник Ф.п. звертався з проханням до рос. царів про прийняття Правобережжя під їхню зверхність. 1692 у Фастові перебувало посольство короля Яна III Собєського на чолі із шляхтичем К.Ласкою. 1694 та 1700 фастівські козаки оборонялися від нападу військ Корони Польської. З початком Північної війни 1700—1721 бл. 1 тис. фастівських козаків допомагали польс. королеві Августу II Фридерику Веттіну в боях під Ригою (нині столиця Латвії). 25 січня та 4 травня 1702 були видані королів. універсали Августа II Фридерика про ліквідацію Ф.п., всупереч чому фастівські козаки оголосили територію свого полку "вільною козацькою областю". Протягом 1702—04 козаки полку брали участь у повстанні ("друга Хмельниччина") на Київщині, Брацлавщині, Поділлі й Волині проти Корони Польської. Із 2 вересня до 10 листопада 1702 фастівчани облягали Білоцерківську фортецю, яка була відвойована у польського гарнізону. У травні 1704 Ф.п. приєднався до 40-тис. війська гетьмана І.Мазепи під час походу до сх. воєводств Речі Посполитої.

Ф.п. очолювали П.Дзик, П.Корицький, П.Лясковський, С.Палій, М.Омельченко, А.Гамалія та А.Танський. У Фастові не раз відбувалися ради козацтва Правобережної України.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Антонович В. Содержание актов о козаках на правой стороне Днепра (1679—1716). В кн.: Архив Юго-Западной России, ч. 3, т. 2. К., 1868
  2. Волк-Карачевский В. Борьба Польши с казачеством во второй половине XVII и начале XVIII ст. К., 1899
  3. Андрусяк М. До історії правобічних козаків у 1688—1689 рр. «ЗНТШ», 1930, т. 100
  4. Його ж. Мазепа і Правобережжя. Львів, 1938
  5. Крупницький Б. З історії Правобережжя 1683—1688 рр. «Праці Історично-філологічного товариства в Празі», 1942, вип. 4
  6. Дядиченко В. З історії боротьби правобережного козацтва проти шляхетської Польщі (1690—1699 рр.). «Наукові записки Інституту історії і археології України АН УРСР», 1946, кн. 2
  7. Janczak J. Powstanie Paleja. В кн.: Zeszyty Naukowie Uniwersytetu Wrocławskiego: Historia 3. Wrocław, 1960
  8. Perdenia J. Stanowisko Rzeczypospolitej szlacheckiey wobeć sprawy Ukrainy na przełomie XVII—XVIII ww. Wrocław, 1963
  9. Сергієнко Г. Визвольний рух на Правобережній Україні в кінці XVII ст. і на початку XVIII ст. К., 1963
  10. Крип’якевич І. Адміністративний поділ України 1648—1654 рр. «Історичні джерела та їх використання», 1966, вип. 2
  11. Gajecky G. The Cossack administratoin of the Hetmanate, vol. 2. Cambridge, 1978
  12. Смолій В., Степанков В. Правобережна Україна у другій половині XVII — XVIII ст.: проблема державотворення. К., 1993
  13. Чухліб Т. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.). К., 1996
  14. Семен Палій та Фастівщина в історії України: Матеріали науково-практичної краєзнавчої конференції. К.—Фастів, 1997
  15. Кривошея В. Українська козацька старшина, ч. 2. К., 1998
  16. Його ж. Білоцерківський полк. К., 2002
  17. Станіславський В. Запорозька Січ та Річ Посполита: 1686—1699 рр. К., 2004
  18. Czuchlib T. Warszawa—Fastow: strony wspołpracy i walki między stolicą Polską a «prowincjonalnym» miasteczkiem kozackim: Wojna a pokoj. Kijόw, 2004
  19. Крикун М. Між війною і радою: козацтво Правобережної України в другій половині XVII — на початку XVIII ст. К., 2006
  20. Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. Дніпропетровськ, 2007
  21. Станіславський В. Взаємини Івана Мазепи з Семеном Палієм та українсько-польські стосунки на Правобережній Україні. «Україна в Центрально-Східній Європі», 2008, вип. 8
  22. Чухліб Т. Територія та кордони правобережного Українського гетьманату. «Регіональна історія України», 2009, № 3
  23. Сокирко О. «Палієва держава» і сердюки в невідомому універсалі Івана Мазепи 1704 року. В кн.: Іван Мазепа і мазепинці: Науковий збірник. Львів, 2011

Посилання:
  • АВГУСТ ІІ
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • БОРОДЯНКА
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧЕРКАСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧИГИРИНСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧИНШ
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ГРИЦІВ
  • ІНДУКТА
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • КОРОСТИШІВ
  • КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КИЇВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
  • ЛЮБАР
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МОГИЛІВСЬКИЙ ПОЛК
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МИТО
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ОХОТНИЦЬКІ ПОЛКИ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПАВОЛОЦЬКИЙ ПОЛК
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПОЛОННЕ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РАДОМИШЛЬ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА (1686-1689) - ДИВ. КРИМСЬКІ ПОХОДИ
  • СМІЛА , МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТОРГОВИЦЬКИЙ ПОЛК
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • УМАНСЬКИЙ ПОЛК
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІДЕНСЬКА БИТВА 1683 Р.
  • ВОЛИНЬ
  • ЯН ІІІ СОБЄСЬКИЙ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • МОГИЛА (МОГИЛЕНКО, МИГУЛА) АНДРІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)