ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ФОРТИНСЬКИЙ ФЕДІР ЯКОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д. ФОРТИНСЬКИЙ Федір Якович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Fortynskyj_F (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ФОРТИНСЬКИЙ ФЕДІР ЯКОВИЧ

ФОРТИНСЬКИЙ Федір Якович (27(15).02.1846—25(12).12.1902) — історик-медієвіст. Д-р заг. історії (1877), професор (1877). Н. в с. Шостьє (нині село Рязанської обл., РФ) в сім’ї священика. Навч. в духовному уч-щі та семінарії Рязані (нині місто в РФ), 1865—69 — на історико-філол. ф-ті Петербурзького університету. 1869—72 — викладач Петерб. піх. юнкерського уч-ща, водночас — стипендіат Петерб. ун-ту. Із 1872 — доцент кафедри всесвітньої історії Київ. ун-ту. 1874—76 перебував у наук. відрядженні в Німеччині та Парижі (Франція). 1877 за рецензію на твір С.Гедеонова "Варяги и Русь" нагороджений золотою Уваровською медаллю Імператорської Санкт-Петербурзької АН. Із 8 квітня 1877 — професор кафедри всесвітньої історії Київ. ун-ту. У грудні 1877 — липні 1887 — секретар, у липні 1887 — липні 1890 — декан історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту. Водночас викладав на київ. Вищих жін. курсах. Із 1 серпня 1890 — ректор Київ. ун-ту. Член Історичного товариства Нестора-літописця. Брав участь в археологічних з`їздах. Досліджував проблеми середньовічної історії європейських країн та слов’ян. Помор’я.

Гол. праці вченого: "Титмар Мерзебургский и его хроника" (1872), "Причины распада монархии Карла Великого" (1872), "Развитие папской власти в средние века" (1873), "Приморские вендские города и их влияние на образование Ганзейського союза до 1370 г." (1875), "Хроника Дитмара, как источник для русской истории" (1878), "Положение городских ремесленников в Германии в средние века" (1881), "Иcторическое обозрение" (1891), "Monumenta Gernaniae historia" (1880), "Le comité des travaux historiques et scientifiques" (1887).

Похований на Байковому цвинтарі в Києві.

Дж.: Державний архів міста Києва, ф. 16, оп. 465, спр. 4822.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета святого Владимира (1834—1884). К., 1884
  2. Ректори Київського університету. 1834—2006. К., 2006

Посилання:
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
  • КРИТИКА ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРІОД
  • СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)