ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАЙСИН

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. ГАЙСИН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gajsyn (останній перегляд: 16.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАЙСИН

ГАЙСИН (давні назви – Гальшин, Айсин) – місто Він. обл., райцентр. Розташов. на р. Соб (прит. Пд. Бугу). Залізнична ст. Нас. 26,9 тис. осіб (1998). Уперше згадується під 1545. За часів національної революції 1648–1676 належав до Вінницького полку (на межі з Уманським полком ). Спустошений під час Руїни та турец. окупації Поділля 1672–99. Наприкінці 17 – поч. 18 ст. належав до зони відродження козацтва на Правобережній Україні . Згодом тут діяли гайдамаки (див. Гайдамацький рух ), зокрема, 1761 загін Якова Письменного погромив гарнізон Г. 1744 дістав магдебурзьке право . У 2-й пол. 18 ст. перетворюється на повітовий центр, бере участь у русі міст Правобережжя за збереження міських привілеїв. За 2-м поділом Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Г. у складі Правобережної України переходить під владу Російської імперії . Від 1795 – центр Гайсинського округу Брацлавського намісництва, з 1797 – повітове місто Подільської губернії . В 19 – на поч. 20 ст. зростало екон. значення Г. Він перетворився на центр переробки с.-г. сировини (цукор, тютюн). 1899 сюди проклали залізницю. Місто мало значну єврейс. громаду (1897 – 4321 з 9374 жителів). За часів української революції 1917–1921 Г. перебував у зоні сел. повстанських рухів. 1923–25 – центр Гайсинської округи та з 1923 – райцентр. Від 1932 – у складі Він. обл. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окупований гітлерівськими військами від 25 лип. 1941 до 14 берез. 1944. У період окупації в Г. існував осередок руху Опору .

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Вінницька область. К., 1972
  2. Кривко П.С. Гайсин. Одеса, 1973.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОДІЛЬСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУХ ОПОРУ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • УМАНСЬКИЙ ПОЛК
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІННИЦЬКИЙ ПОЛК

  • Пов'язані терміни:
  • БЕРШАДЬ
  • БОРЕЦЬКИЙ МИКОЛА
  • БУЛИГА МАКСИМ
  • ДАШІВ
  • УМАНСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ (1941)
  • ВЕНГРЖИНОВСЬКИЙ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛИНЕЦЬ АНАНІЙ ГАВРИЛОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)