ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАЙВОРОН

  Бібліографічне посилання: Приходнюк О.М. ГАЙВОРОН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gajvoron (останній перегляд: 23.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАЙВОРОН

ГАЙВОРОН археологічна пам'ятка – "металургійний центр" 6–7 ст. пеньківської культури . Розташов. на безіменному о-ві Пд. Бугу, між сучасними м. Гайворон і с. Солгутове Гайворонського р-ну Кіровогр. обл. 1960–61 археолог Валентин Даниленко розкопав 4 агломераційні печі та 21 сиродутний глинобитний горн наземного шахтного типу з вустям на рівні стародавньої поверхні. У Г., за розрахунками археологів, було вироблено стільки кричного заліза (бл. 440 кг), що його б вистачило для забезпечення с.-г., ремісничим та побутовим реманентом жителів 5–8 тогочасних поселень.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Бідзіля В.І. Залізоплавильні горни середини I тис. н. е. на Південному Бузі. "Археологія", 1963, т. 15
  2. Приходнюк О.М. Слов’яни на Поділлі (VI–VII ст. н. е.). К., 1975.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДАНИЛЕНКО ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГАЙВОРОН
  • ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА

  • Пов'язані терміни:
  • ГАЙВОРОН
  • ПЕНЬКІВСЬКА КУЛЬТУРА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)