ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАКМАН ЄВГЕН

  Бібліографічне посилання: Юсов С.Л. ГАКМАН Євген [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gakman_E (останній перегляд: 21.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАКМАН ЄВГЕН

ГАКМАН Євген (1793–12.04. 1873) – церК., політ. та культ. діяч Буковини, правосл. єпископ, ієромонах. Н. в с. Васловівці (нині село Заставнівського р-ну Чернів. обл.) в сел. сім'ї. 1823 закінчив теологічний ф-т Віденського університету. В цьому ж році прийняв чернечий постриг і висвячений на священика. 1827 призначений проф. Біблійних студій у щойно заснованій Чернів. духовній семінарії. 8 трав. 1835 призначений єпископом Буковини. Був першим українцем, який очолив Буковинське єпископство. Під час революції 1848–49 (див. Революції 1848–1849 в Європі) виступав за самоврядування Буковини, зокрема підписав петицію з вимогою відокремлення краю від Галичини і надання йому автономії. Був обраний першим головою (маршалком) Буковинського сейму (1861–64). Протидіяв румунізації правосл. церкви на Буковині. Не допустив приєднання Буковинського єпископства до Румун. митрополії, яка була ств. в румун. провінціях Австрійс. імперії 1864. Водночас домігся піднесення Буковинської єпархії до рівня митрополії. Указом імп. Франца-Йосифа I від 23 січ. 1873 був призначений архієпископом Чернівецьким і митрополитом Буковини та Далмації (примор. обл. на пн. зх. Балканського п-ва, в Хорватії). Зіграв провідну роль в активізації українства на Буковині, підтримав і прискорив процес створення першої на Буковині укр. культ.-просвітньої орг-ції "Руська бесіда" (26 січ. 1869). Гол. увагу приділяв не політиці, а справам єпархії, піднесенню освіт. рівня духовенства, буд-ву храмів. При ньому було побудовано 2 перших кам'яних храми Чернівців – кафедральний собор Святого Духа (1864) та церкву Святої Параскеви (1864). Став гол. ініціатором буд-ва ансамблю єпископської (митрополичої) резиденції, яка стала окрасою Чернівців і всього краю (нині там міститься Чернів. ун-т). П. у м. Відень.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Масан О. Перший митрополит Буковини. "Молодий Буковинець", 1993, № 40
  2. Масан О., Чеховський І. Чернівці: 1408–1998. Нариси з історії міста. Чернівці, 1998
  3. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини XIX – початку ХХ ст. Чернівці, 1999.

Посилання:
  • БУКОВИНА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ФРАНЦ-ЙОСИФ I ГАБСБУРГ
  • ГАЛИЧИНА
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РУСЬКА БЕСІДА
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • РУСЬКА БЕСІДА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)