ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ҐАЛАҐАН ГРИГОРІЙ ПАВЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Шип Н.А. ҐАЛАҐАН Григорій Павлович [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galagan_G (останній перегляд: 18.11.2018)
ҐАЛАҐАН ГРИГОРІЙ ПАВЛОВИЧ

ҐАЛАҐАН Григорій Павлович (15.08.1819–25.09.1888) – громад. діяч, меценат. З роду Ґалаґанів. Н. в с. Сокиринці Прилуцького пов. Полтав. губ. (нині село Срібнянського р-ну Черніг. обл.), за "Малороссийским родословником" – у м. Київ. Закінчив юрид. ф-т Петерб. ун-ту (1840). Працював у Черніг. палаті держ. маєтностей, з 1858 – чл. Черніг. к-ту "Про поліпшення побуту поміщицьких селян". Брав участь у складанні проекту положень про скасування кріпацтва, а згодом за розпорядженням царського уряду впроваджував у життя Положення 19 лют. 1861 (див. Селянська реформа 1861), дотримувався позицій демократизму. Від 1865 енергійно і плідно працював у Полтав. земстві (див. Земства), виявляв ініціативу в освіт. справах. Втративши єдиного сина Павла, Ґ. в його пам'ять заснував приватний навч. заклад – колегію Павла Ґалаґана в Києві (1871), пожертвував свій маєток у с. Дігтярі для ремісничого уч-ща (1876), завдяки йому в м. Прилуки відкрито чол. й жін. г-зії. Як енергійну, послідовну в своїх діях і авторитетну людину, 1873 Ґ. обрано головою Південно-Західного відділу Російського географічного товариства – першої легальної орг-ції в галузі українознавства, працював також у Київській археографічній комісії. 1881 як чл. комісії з питань сел. реформи займався проблемами зниження викупних платежів, з 1882 – чл. Держ. ради (по департ. законів). Ґ. мав багато друзів, у т. ч. серед слов'янофілів, та все життя був українофілом, близьким до київ. громади. Дуже добре знав історію України, мав дружнє ставлення до Росії, виступав за єдність з нею. Відомий також як автор "Сборника этнографических материалов, касающихся Малороссии" і "Южноруських пісень з голосами" та ін. творів.

П. у с. Сокиринці.


Література:
  1. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908
  2. Русский биографический словарь: (Га–Ге). М., 1914
  3. Ежегодник коллегии Павла Галагана. К., 1916.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДІГТЯРІ
  • ҐАЛАҐАНИ
  • ГРОМАДА
  • КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ
  • МАЛОРОССИЙСКИЙ РОДОСЛОВНИК
  • ПРИЛУКИ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • СЛОВ'ЯНОФІЛИ
  • СЛОВ'ЯНОФІЛИ
  • УКРАЇНОЗНАВСТВО
  • ЗЕМСТВА

  • Пов'язані терміни:
  • ІЧНЯ
  • КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КРАТКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ УЧЕНЫХ И ПИСАТЕЛЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ГУБЕРНИИ С ПОЛОВИНЫ XVIII В. (КБС) ТА СЛОВНИК ПОЛТАВЦЫ: ИЕРАРХИ, ГОСУДАРСТВЕННЫЕ И ОБЩЕСТВЕННЫЕ ДЕЯТЕЛИ И БЛАГОТВОРИТЕЛИ
  • КИЇВСЬКИЙ ОДНОДЕННИЙ ПЕРЕПИС 1874
  • МАСЛОВ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • МЕМУАРИСТИКА
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ЛІТЕРАТУРИ УКРАЇНИ
  • РІГЕЛЬМАН МИКОЛА АРКАДІЙОВИЧ
  • РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ
  • СОКИРИНЦІ, СЕЛО ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТЕПОВИЧ АНДРОНИК ІОАНИКІЙОВИЧ
  • ВЕРТЕП
  • ЗАПИСКИ ЮГО–ЗАПАДНОГО ОТДЕЛА ИМПЕРАТОРСКОГО РУССКОГО ГЕОГРАФИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)