ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАРКУША (МИКОЛАЄНКО) СЕМЕН ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. ГАРКУША (Миколаєнко) Семен Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Garkusha_S (останній перегляд: 20.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАРКУША (МИКОЛАЄНКО) СЕМЕН ІВАНОВИЧ

ГАРКУША (Миколаєнко) Семен Іванович (бл. 1739 – р. с. невід.) – запороз. козак, торговець, ватажок повстанського загону на Лівобережній Україні, Правобережній Україні та Слобідській Україні. Н. в с. Березань Мозирського пов. (нині село Гомельської обл., Білорусь) в сім'ї кріпака І.Миколаєнка. 1748 (у віці 9 років) разом із кількома запорожцями поїхав на Запорозьку Січ, де незабаром дістав прізвисько Гаркуша (Картавий), очевидно, через фізичну ваду. Ставши запороз. козаком, побував у багатьох містах Лівобережжя та Слобожанщини, де займався торгівлею. 1768 у складі гайдамацького загону взяв участь у Коліївщині. В ході російсько-турецької війни 1768–1774 був у мор. поході запорожців під Очаків (1770) і на Хаджибей (1771, нині тер. Одеси). Під час останнього походу Г. було поранено. На поч. 1770-х рр. назавжди залишив торг. діяльність і став кер. повстанського загону, який вчинив низку нападів на маєтки можновладців Лівобережжя, Слобожанщини та Правобережжя. З метою конспірації не раз змінював своє ім'я та прізвисько. Називав себе Василем Верхосудом і Васильовичем, Грицьком Гаркавим, Іваном Лисим і Щербатим тощо. 1773 біля Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря повстанці, керовані Г., були оточені польс. жовнірами, захоплені в полон, а потім передані царській прикордонній варті. Від 1773 до 1776 після суду та побиття канчуками перебував на каторзі в м. Таганрог (нині місто Ростовської обл., РФ). Утік звідти й організував повстанський загін із козац. сіроми. 1778 знову заарештований у м. Ромни й кинутий за ґрати, де зазнав численних катувань. На поч. трав. 1781 Г. і ще 6 арештантів утекли з в'язниці. Продовжив свою діяльність на Правобереж. і Лівобереж. Україні до 1783, коли в м. Ропськ (нині с. Старий Ропськ Брянської обл., РФ) знову був схоплений місц. владою. Знову втік і знов був заарештований 28(17) лют. 1784 у Ромнах. Після суду, жорстоких катувань засланий на довічну каторгу в м. Херсон. Відтоді відомості про Г. відсутні.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Гуржій І.О. Семен Гаркуша. К., 1962.

Посилання:
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КИЄВО-МЕЖИГІРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КОЛІЇВЩИНА
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ОЧАКІВ
  • ОДЕСА
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РОМНИ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ГОРБАНЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОНОТОП
  • ТЕРНИ , СМТ СУМСЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)