ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГЕЙДЕНРЕЙХ-ДЕ-ГЕНІНГ МИХАЙЛО

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ГЕЙДЕНРЕЙХ-ДЕ-ГЕНІНГ Михайло [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gejdenrejh_M (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЕЙДЕНРЕЙХ-ДЕ-ГЕНІНГ МИХАЙЛО

ГЕЙДЕНРЕЙХ-ДЕ-ГЕНІНГ Михайло (Міхал-Ян) Карлович (1830 або 1831–1886) – військовик, революціонер. Із шляхтичів Київ. Губ. Навч. У Київ. Ун-ті. Від 1850 служив у рос. Армії, 1852 став офіцером. 1859 вступив до Академії Генштабу, 1861 закінчив її. Член гуртка, очолюваного З.Сєраковським та Я.Домбровським. За підозрою в причетності до антиурядової орг-ції заарештований восени 1862, ув'язнений до Варшавського ордонансгаузу. Навесні 1863 звільнений за браком доказів звинувачення, подав рапорт про відставку через хворобу й улітку залишив службу (останній чин – штабс-капітан Катериносл. Драгунського полку). Одразу по тому перейшов на нелегальне становище. У польському повстанні 1863–1864 – підляський воєвода, генерал (псевдонім – Крук). Відвідував Галичину, звідки виряджав збройні експедиції на Волинь. Відзначався гуманним ставленням до полонених із каральних військ, з числа яких, зокрема, ч. Українців і росіян пристала до керованих ним підрозділів. Серед його соратників були нащадок запороз. Козаків Митрофан Подхалюзін, кубанський козак Петро Кузнецов ("Ураган"), П.Краснопевцев та ін. Колишні солдати російської армії. 1864 емігрував до Франції, де й помер.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Русско-польские революционные связи, т. 1–2. М., 1963
  2. Дьяков В.А., Миллер И.С. Революционное движение в русской армии и восстание 1863 г. М., 1964
  3. Дьяков В.А. Деятели русского и польского освободительного движения в царской армии 1856–1865 годов. М., 1967.

Посилання:
  • ДОМБРОВСЬКИЙ ЯРОСЛАВ
  • ГАЛИЧИНА
  • КРАСНОПЕВЦЕВ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863 –1864
  • СЄРАКОВСЬКИЙ ЗИГМУНТ
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • КРАСНОПЕВЦЕВ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • СЄРАКОВСЬКИЙ ЗИГМУНТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)