ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТАТУТ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ І АДМІНІСТРАЦІЮ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ 1919

  Бібліографічне посилання: Вегеш М.М. ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТАТУТ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ І АДМІНІСТРАЦІЮ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ 1919 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gen_statut (останній перегляд: 20.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТАТУТ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ І АДМІНІСТРАЦІЮ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ 1919

ГЕНЕРАЛЬНИЙ СТАТУТ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ І АДМІНІСТРАЦІЮ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ 1919 – тимчасові положення про статус Закарпатської України в складі Чехословаччини. Підготовлені в жовт. 1919 міністром внутр. справ республіки А.Швеглою та адміністратором Я.Брейхою. Документ складено згідно з умовами Паризької мирної конференції 1919–1920 та Сен-Жерменського мирного договору 1919. Ген. статут мав 4 частини. У 1-й ч. гарантувалося виконання осн. положень Сен-Жерменського мирного договору щодо Підкарпатської Русі. У 2-й встановлювалася демаркаційна лінія між словаками та русинами. У 1-му параграфі 3-ї ч. ("Назва і мова") було зафіксовано: "Аж до юридичного визначення [назви Закарпаття] вибраним соймом буде вживатися назва Підкарпатська Русь, паралельно цьому може також вживатися назва Руси-нія". Щодо мови нас. Підкарпатської Русі, то в 2-му параграфі цієї ж частини зазначалося, що народна мова буде мовою навчання в школах і "офіційною мовою взагалі", що "якнайскоріше будуть організовані необхідні русинські школи". Згідно з 4-ю ч. празький уряд мав право призначати: "тимчасового адміністратора", в розпорядження якого надавалася необхідна кількість урядовців; а також "тимчасову русинську автономну директорію", яка мала бути дорадчим органом "по законодавству і управ-лінню в усіх мовних, шкільних і релігійних питаннях, а також у питаннях місцевого самоуправ-ління" – вибору та заміщення чиновників і службовців адм. структур. Розбіжності між адміністратором та Директорією Підкарпатської Русі повинні були вирішуватися президентом республіки або його довіреною особою. Положення Ген. статуту діяли до прийняття конституції автономної Підкарпатської Русі. Статутом передбачалося, що "Русинія буде мати свої особливі публічні фінанси". Ген. статут у редакції 1919 діяв до 26 груд. 1920, коли уряд ЧСР прийняв розпорядження про його зміну.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Нариси історії Закарпаття, т. 2. Ужгород, 1995.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДИРЕКТОРІЯ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • СЕН-ЖЕРМЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)