ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ

  Бібліографічне посилання: Луцький О.І. ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Generalna_gubernija (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ

ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ – адм.-тер. одиниця, утворена 26 жовт. 1939 в окупованій німцями центр. ч. Польщі та поширена згодом на тер. Зх. України (див. Окупаційний режим на території України 1941–1944). Безпосередньо не входила до тер. Німеччини. Тер. Г.г. становила 95 742 км² і поділялася на 4 дистрикти (області): Краківський, Люблінський, Радомський, Варшавський. 1 серпня 1941 до Г.г. приєднано тер. колиш. Дрогобицької (нині в складі Львів. обл.), Львів., Станіславської (нині Івано-Франк.) і Терноп. (крім деяких пн. р-нів) обл. УРСР, з яких було утворено п'ятий дистрикт – "Галичина". Це збільшило тер. Г.г. до 144 518 км². Її нас. в берез. 1943 складало бл. 14,5 млн осіб, переважна більшість з яких – поляки. Укр. етнічна тер., що входила до Г.г., становила 63 тис. км² з нас. 7 млн осіб, з них бл. 4 млн українців. Держ.-правовий розвиток Г.г. відбувався в напрямі майбутнього злиття її з Німеччиною. Г.г. було офіційно проголошено побічним краєм (Nebenland) Великонімеччини. Найвища посадова особа – генерал-губернатор, який діяв від імені А.Гітлера. Він одночасно очолював націонал-соціаліст. партію в межах Г.г. Йому належала законодавча влада і підпорядковувався виконавчий орган – правління (уряд) Г.г. Урядом керував держ. секретар – заст. ген.-губернатора. Правління складалося з 12 (пізніше 14) від. (мін-в) і держ. секретаріату. Воно підпорядковувалося МВС Німеччини в Берліні, а у фахових питаннях – відповідним мін-вам. Офіц. друкованими органами правління були "Вісник розпоряджень для Генеральної губернії" та "Урядовий вісник Генеральної губернії". Кожен з п'яти дистриктів мав подібну адм. структуру правління. На чолі дистрикту стояв губернатор, призначений ген.-губернатором. Дистрикти були поділені на округи й окремі міста зі статусом округи. На місц. рівні було відновлено адм. поділ польс. часів – волості та громади. Керівні функції як в адміністрації Г.г., так і на рівні дистрикту й округи здійснювали виключно німці. Представники ін. національностей могли виконувати лише допоміжні функції, здебільшого на нижчих адм. рівнях. Урядова мова – нім. У Г.г. здійснювалася політика знищення євреїв і циган, примусових переселень і депортацій нас. на роботи до Німеччини (до кін. 1944 вивезено близько 2 млн осіб), безоглядної госп. експлуатації. Проводилися масові екзекуції цивільного нас., розстріли інтелігенції, винищення людей у концтаборах, а також шляхом встановлення мінімальних харчових паїв (карткова система) тощо. В результаті нас. Г.г. зменшилося майже на 4 млн осіб. Грабіжницька експлуатація пром- сті, обкладання величезними примусовими натуральними податками села, вивезення до Німеччини майна держ. установ і приватних осіб призвели до розорення економіки, зубожіння нас. Гол. принципи культ.-освіт. політики нацистського режиму в Г.г. визначали сувору регламентацію всіх сфер духовного життя нас. і зведення цього життя в цілому до найпростіших форм; осн. елементами освіт. системи були початкові та професійні шК., покликані забезпечити мінімальний рівень освіти підростаючого покоління і підготовку його до виконання найпростіших функцій в с. госп-ві, пром-сті, ремеслі й торгівлі. Будь-яка політ. діяльність представників ін. національностей у Г.г. заборонялася. Дозволеними громад. установами були орг-ції допоміжного характеру. Проти окупантів на тер. Г.г. вели збройну боротьбу Армія Крайова, Армія Людова, Батальйони хлопські, Українська повстанська армія.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Кубійович В. Українці в Генеральній губернії 1939–1941. Історія Українського центрального комітету. Чикаго, 1975
  2. Антонюк Н.В. Українське культурне життя в "Генеральній губернії" (1939–1944 рр.). Львів, 1997
  3. Луцький О. Українське культурне життя Галичини під час німецької окупації 1941–1944 рр. В кн.: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, вип. 3–4. Львів, 1997.

Посилання:
  • АРМІЯ КРАЙОВА
  • АРМІЯ ЛЮДОВА
  • БАТАЛЬЙОНИ ХЛОПСЬКІ
  • ГАЛИЧИНА, ДИСТРИКТ
  • ГІТЛЕР АДОЛЬФ
  • ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ НІМЕЦЬКИЙ (1941-1944)
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)

  • Пов'язані терміни:
  • БІБРКА
  • БІЗАНЦ АЛЬФРЕД
  • БОГОРОДЧАНИ
  • БОЛЕХІВ
  • БОРЩІВ
  • БРОДИ
  • БУСЬК
  • ДАШАВА
  • ДІЛЯТИН
  • ДОЛИНА
  • ДРОГОБИЧ
  • ГАЙВАС ЯРОСЛАВ
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЧИНА, ДИСТРИКТ
  • ГНІЗДИЧІВ
  • ГОРОДЕНКА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАЛУШ
  • КАМ'ЯНКА-БУЗЬКА
  • КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД СУМСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО З'ЄДНАННЯ ПІД КОМАНДУВАННЯМ С.КОВПАКА 1943
  • КЕДРИН-РУДНИЦЬКИЙ ІВАН
  • ХОДОРІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОЛМ
  • ХОЛМЩИНА
  • ХОРСТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХИРІВ, МІСТО ЛЬВОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • КЛИМІВ ІВАН
  • КОЛОМИЯ
  • КОМАРНО
  • КОРОПЕЦЬ
  • КОСІВ
  • КОЗОВА
  • КРАКІВ
  • КРАКІВСЬКІ ВІСТІ
  • КРАКОВЕЦЬ
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУТИ
  • ЛОПАТИН
  • ЛУЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ
  • ЛЯШ КАРЛ ФОН
  • МАГЕРІВ
  • МЕДЕНИЧІ
  • МЕЛЬНИЦЯ-ПОДІЛЬСЬКА
  • МОСТИСЬКА
  • МИКОЛАЇВ
  • МИКУЛИНЦІ
  • НАДСЯННЯ
  • НАХТІГАЛЬ
  • НОВІ СТРІЛИЩА
  • НОВИЙ ЯРИЧІВ
  • НИЖАНКОВИЧІ
  • ОЛЕСЬКО
  • ОПЕРАТИВНИЙ ШТАБ РАЙХСЛЯЙТЕРА РОЗЕНБЕРГА
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОСТ
  • ОСТАРБАЙТЕРИ
  • ОСВЕНЦІМ
  • ОТИНІЯ
  • ПАТРІОТИЧНІ РУХИ В УКРАЇНІ 1941–1945
  • ПЕЧЕНІЖИН
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • ПОЛЬЩА
  • ПОМОРЯНИ
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РАВА-РУСЬКА
  • РОГАТИН
  • РОМИ
  • РОЗДІЛ
  • РУДКИ
  • САМБІР
  • САНОК
  • ЩИРЕЦЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШКЛО
  • СКАЛА-ПОДІЛЬСКА , СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКОЛЕ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ОУН
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОКАЛЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОЛОТВИН, СМТ ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРА СІЛЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРИЙ САМБІР, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУДОВА ВИШНЯ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЛУМАЧ, МІСТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРУСКАВЕЦЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТУРКА, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИСМЕНИЦЯ, МІСТО
  • ВЕЛИКІ МОСТИ
  • ВЕЛИКИЙ ЛЮБІНЬ
  • ВЕРГУН ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ВЕРХОВИНА (ЖАБ'Є),
  • ВЕТУХІВ МИХАЙЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ВОЛИНСЬКА ТРАГЕДІЯ 1943 Р.
  • ЯВОРІВ
  • ЗАЛІЩИКИ
  • ЗБАРАЖ
  • ЖИДАЧІВ
  • ЗОЛОЧІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
  • ЗОЛОТИЙ ПОТІК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)