Бібліографічне посилання: Попок А.А. ГЕРУЦЬКИЙ Євдоким [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Geruckiy_E (останній перегляд: 26.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЕРУЦЬКИЙ Євдоким (1868 – р. с. невід.) – війсьК., громад. та політ. діяч на Зеленому Клині. Полковник, зав. військ. голубиною станцією у м. Владивосток (нині місто в РФ). Н. в м. Одеса. Один із організаторів Владивостоцької укр. громади. Від 1917 – голова Емігрантського бюро у Владивостоці; чл. владивостоцького т-ва "Просвіта". У квіт. 1917 обраний чл. Владивостоцької ради робітн. та військ. депутатів від укр. громади. Протягом 1918–22 не раз обирався до Владивостоцької міськ. думи від Укр. блоку. 1918–21 – заст. голови т-ва "Владивостоцька українська хата", 1921 – голова Укр. нац. к-ту у Владивостоці. В листоп. 1922, після встановлення на Далекому Сх. рад. влади, заарештований і засуджений на Читинському процесі 1924 до одного року ув'язнення із втратою прав на 2 роки. Звільнений від покарання позбавленням волі на підставі амністії від 7 листоп. 1922. Подальша доля невідома.