ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГІДРОНІМІКА

  Бібліографічне посилання: Дзира Я.І. ГІДРОНІМІКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gidronimika (останній перегляд: 22.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГІДРОНІМІКА

ГІДРОНІМІКА – розділ топоніміки, що вивчає назви природних водоймищ – рік, озер, морів, океанів, боліт, джерел, а також рукотворних – водяних споруд, зрошувальних систем, каналів, колодязів, криниць тощо. Укр. гідроніми давні за походженням. Вони становлять найстаріший шар нац. лексики, що розкриває неповторні особливості мови. Дослідники зазначають вікову доістор. живучість гідронімів у часі, їх гранично-конкретну позначеність на етнічних укр. землях. Адже на осн. тер. нашої д-ви їх не перейменовували з доістор. часів. Тер. сучасної України з незапам'ятних часів і до 13 ст. включно знаходилась на шляху кочування різних народів і племен з Азії до Зх. Європи. Гідроніми давніші за назви поселень з такими ж іменами і становлять з ними одну систему. Вони допомагають виявити геогр. напрямки і шляхи міграції їхніх носіїв по тер. України і визначити їхню роль у нашій історії. Пам'ятки укр. писемності 11–12 ст. зафіксували сотні гідронімів, які розкривають істор.-геогр. інформацію про нашу землю та її мешканців, виявляють безпосередні особливості укр. мови. Вони дають щедрий матеріал для наук. висновків культ.-істор., антропогенетичного, мовознавчого, історико-діалектологічного характеру про розвиток к-ри укр. народу. Низка укр. гідронімів була перенесена укр. переселенцями на землі Сибіру й Америки.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Каталог річок України. К., 1957
  2. Словник гідронімів України. К., 1979.

Посилання:
  • ТОПОНІМІКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)