ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГІРЕЇ

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. ГІРЕЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Girei (останній перегляд: 21.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГІРЕЇ

ГІРЕЇ (Гереї) – династія татар. ханів з нащадків Чингізхана в Криму 15–18 ст. Започаткував її Хаджі-Гірей (р. н. невід. – 1466), який займав престол Крим. уділу Золотої Орди (1428, 1434) і, скориставшись її розпадом, проголосив незалежність. Сформувалося нове політ. і держ. утворення – Кримське ханство (1449). Син Хаджі-Гірея Менглі-Гірей після боротьби зі своїми братами при підтримці турец. султана Мегмеда II посів ханський престол і визнав васальну залежність Крим. ханства від Османської імперії (1475). Мухаммед-Гірей I з 20-тис. військом дійшов (1517) до м. Тула (нині місто в РФ), Іслам-Гірей з 60-тис. (1527) – до р. Ока (прит. Волги), Девлет-Гірей І зі 100-тис. – спалив Москву (1571), однак зазнав поразки (1572) під м. Серпухов (нині місто Моск. обл., РФ) і Молодями (нині с. Молоді Моск. обл., РФ). Надалі Г. постійно брали участь у загарбницьких війнах Туреччини, здійснювали грабіжницькі напади на укр., рос., молдов., білорус., польс., литов. та ін. землі. Г. мали виключне право на найвищі посади Крим. ханства – хана, калги-султана, нурредин-султана, сераскір-султана, ор-бея (або намісника перекопських воріт) та ін. Туреччина могла зміщувати і призначати нових осіб на ці посади, однак обов'язково з династії Г. З цією метою при султанському дворі в Стамбулі постійно утримувалося чимало вихідців із роду Г., кожному з яких султан міг надати найвищу посаду в Криму, змістивши неслухняного попередника. Відносини між Г. та права кожного з них визначав принцип старшинства, згідно з яким після смерті хана право на трон переходило не від батька до сина, а до старшого з династії Г. Згідно з ранговою субординацією, сини хана займали сьоме місце. Цей принцип часто порушувався, що призводило до міжусобної боротьби між Г., в результаті якої переможені вибували за межі Криму, часто на заслання на о-в Родос в Егейському м. (нині Греція), відмежовувалися від свого роду. Міжусобна боротьба між Г. за владу спричиняла часту зміну правителів ханства. Одна й та сама особа з роду Г. могла обіймати найвищу посаду кілька разів: Джанібек-Гірей був ханом двічі (1610–22, 1627–33), Мухаммед-Гірей IV – двічі (1641–44, 1654–65), Селім-Гірей I – чотири рази (1671–78, 1682–83, 1692–99, 1702–04), Девлет-Гірей II – чотири рази (1699–1702, 1707–13, 1716, 1724– 25), Каплан-Гірей I – тричі (1707, 1713–16, 1730–36) і т. д. Для особистої охорони хана існував спец. загін із кількох тисяч найкращих воїнів, кількох сотень яничар турец. піхоти. На озброєнні він мав кілька гармат невеликого калібру, а його клейнодами служили бунчук із білого кінського хвоста, прикріпленого на довгу палицю, а також турец. шовковий прапор зеленого з червоним кольору. В ході міжусобної боротьби Г. не раз зверталися до запорожців по допомогу. Зокрема, калга-султан Шагін-Гірей уклав Запорозько-Кримський договір 1624, а 1648 Іслам-Гірей III вступив у союз з Б.Хмельницьким, однак виявив себе ненадійним союзником у Зборівській битві 1649, Берестецькій битві 1651 та Жванецькій облозі 1653. Останній хан Крим. ханства Шагін-Гірей після приєднання Криму до Росії (1783) зрікся влади й емігрував до Туреччини.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Кондараки В.Х. Универсальное описание Крыма, ч. 10. СПб., 1875
  2. Смирнов Н.А. Россия и Турция в XVI–XVIII вв., т. 1–2. М., 1946.

Посилання:
  • БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 Р.
  • БУНЧУК
  • ЧИНГІЗ-ХАН
  • ДЕВЛЕТ-ГІРЕЙ I
  • ІСЛАМ-ГІРЕЙ III
  • КАЛГА, КАЛГА-СУЛТАН
  • ХАН
  • КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
  • МОСКВА
  • МУХАММЕД-ГІРЕЙ І
  • НУРЕДДИН, НУРЕДДИН-СУЛТАН
  • ШАГІН-ГІРЕЙ
  • СТАМБУЛ
  • ЯНИЧАРИ
  • ЗАПОРОЗЬКО–КРИМСЬКИЙ ДОГОВІР 1624
  • ЗБОРІВСЬКА БИТВА 1649
  • ЖВАНЕЦЬКА ОБЛОГА 1653
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕЙ
  • БІЛГОРОДСЬКА ОРДА
  • ДЕВЛЕТ-ГІРЕЙ I
  • ДЖАМБУЙЛУЦЬКА ОРДА
  • ЄДИЧКУЛЬСЬКА ОРДА
  • ЄДИСАНСЬКА ОРДА
  • КАЛГА, КАЛГА-СУЛТАН
  • ХАДЖИ-ҐЕРЕЙ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • МАНГУП (МАНГУП-КАЛЕ), АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА І ДАВНЄ МІСТО
  • НЕКРАСІВЦІ
  • НУРЕДДИН, НУРЕДДИН-СУЛТАН
  • ОР-БЕЙ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПЕРЕКОП
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • СЕАДЕТ ГЕРЕЙ I
  • ШАГІН-ГІРЕЙ
  • СІМФЕРОПОЛЬ
  • СТАМБУЛ
  • СУЛТАН, ТИТУЛ
  • УЛУ-СУЛТАН
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)