Бібліографічне посилання: Коваленко В.П.
ГЛЕБЛЬ, літописне місто [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Glebel_misto (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці
ГЛЕБЛЬ, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
ГЛЕБЛЬ літописне місто – давньоруське місто на пд.-сх. кордонах Задесення. Локалізація дискусійна. Назва походить від імені "Гліб" з формантом -ль. Уперше згадано в Іпатіївському літописі під 1147. Засноване в 2-й пол. 11 ст. для контролю за "степовим коридором". 1147 витримало облогу військ вел. кн. київського Ізяслава Мстиславича. Зруйноване під час монголо-татарської навали 1239. Варіанти локалізації: 1) за припущенням М.Карамзіна, К.Неволіна – с. Старий Глібів Чернігівської обл. (нині село затоплене водами Київського водосховища); 2) за припущенням рос. історика М.Арцибашева, Філарета (Гумилевського), рад. істориків А.Насонова, Ю.Ситого та ін. – с. Красний Колядин Талалаївського р-ну Черніг. обл. Городище вперше описано Павлом Алеппським у серед. 17 ст., у 18 ст. – О.Шафонським. Складалося з трьох укріплених частин: Гуляй-Городка (0,58 га), Замку (1,6 га), Великої Красноколядинської фортеці (11 га). Похила стрілка мису лівого берега р. Ромен (прит. Сули, бас. Дніпра) і її колиш. прит. р. Красна (урочище Замок) обрізані валом та ровом. Захисні споруди городища збереглися гол. чин. на Замку. Потужність культ. шару – до 1,8 м (ранньозалізний вік, роменська культура, 11–13 ст., 16–18 ст.), причому остання, найбільша частина городища, утримує виключно пізньосередньовічні нашарування; 3) за припущенням Ю.Моргунова – с. Шевченкове (колиш. Гирявка) Конотопського р-ну Сумської обл. Городище 11–13 ст. овальної форми (пл. 2,1 га), розташов. за 2 км на пд. зх. від села, в урочищі Городок, на мисі правого берега р. Торговиця (права притока р. Ромен, басейн Дніпра). Укріплення знівельовані. Потужність культурного шару – бл. 1,2 м. Зі сх. до городища прилягає селище (бл. 20 га). За 1 км на пд. зх. розташов. курганний могильник, нині розораний. |
дата публікації: 2004 р.
Література: - Арцыбашев Н.С. Повествование о России, т. 1, кн. 2. М., 1838
- Моргунов Ю.Ю. Древнерусские городища течения р. Ромен. "Краткие сообщения Института археологии АН СССР", 1983, № 175
- Його ж. Древнерусские памятники поречья Сулы. Курск, 1996
- Ипатьевская летопись. В кн.: ПСРЛ, т. 2. М.–Л., 1998.
|