ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Русина О.В. ГЛИНСЬКИЙ Михайло Львович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Glynsky_M (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ

ГЛИНСЬКИЙ Михайло Львович (р. н. невід. – 1536) – представник князівського роду Глинських. Замолоду служив зх.-європ. монархам, потім зробив блискучу кар'єру при дворі вел. кн. литов. Олександра Казимировича (1460– 1506), обійнявши, зокрема, посаду маршалка двору (1500) і отримавши численні земельні володіння. Після смерті Олександра становище Г. похитнулося: Сигізмунд I Старий з намови литов. шляхтичів (передусім Я.Заберезинського) позбавив його майже всіх посад. Втративши надію на їх повернення законним шляхом, Г. у лют. 1508 убив Заберезинського. Потім намагався здобути міста Ковно (нині м. Каунас) та Вільно (нині Вільнюс, обидва в Литві). Поразка в цих авантюрах змусила його шукати підтримки у вел. кн. моск. Василія III Івановича, який обіцяв передати Г. усі волості та міста, які той здобуде в Литві. Однак йому вдалося захопити лише Мозир (нині місто в Білорусі); моск. підтримка була незначною. Пізніше увійшло в традицію змальовувати Г. оборонцем нац. інтересів рус. земель у Великому князівстві Литовському, виразником настроїв місц. правосл. аристократії. На зламі 1508–09 Г. з братами Іваном і Василем емігрував до Рос. д-ви, де отримав у володіння Ярославець (нині Малоярославець) та Боровськ (нині обидва міста Калузької обл., РФ). Був ініціатором і активним учасником Смоленських походів 1512–14. Незадоволений своїм становищем, 1514 намагався втекти до Литви, за що був ув'язнений. Звільнений 1526 у зв'язку з одруженням Василія III на його (Г.) племінниці Олені Глинській. Отримав у вотчину Стародуб Ряполовський (нині с. Клязьминський Городок Владимирської обл., РФ). Брав активну участь у придворній боротьбі, через що був удруге ув'язнений 1534. П. у тюрмі.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Finkel L. Michał Glinski. В кн.: Ateneum Wileński, r. 3, z. 9. Wilno, 1925
  2. Новое о восстании Михаила Глинского в 1508 году. "Советские архивы", 1970, № 5
  3. Кром М.М. Православные князья в Великом княжестве Литовском в начале XVI века: (К вопросу о социальной базе восстания Глинских). "Отечественная история", 1992, № 4
  4. Назаренко А.В., Хорошкевич А.Л. Неизвестное послание Михаила Глинского. В кн.: Восточная Европа в древности и средневековье: Спорные проблемы истории. М., 1993
  5. Кром М.М. Меж Русью и Литвой. М., 1995.

Посилання:
  • АРИСТОКРАТІЯ
  • ГЛИНСЬКІ
  • ОЛЕКСАНДР, КНЯЗЬ ЛИТОВСЬКИЙ
  • СИГІЗМУНД I СТАРИЙ
  • ВАСИЛІЙ ІІІ ІВАНОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІЛЬНЮС

  • Пов'язані терміни:
  • ДРУЦЬКІ
  • ГЛИНСЬКІ
  • ІВАН IV, ІВАН IV ВАСИЛЬОВИЧ ГРОЗНИЙ
  • КНЯЗЬ
  • КИЇВ
  • ЛИТОВСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1507–1508
  • НИКОЛЬСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ОЛЕЛЬКОВИЧІ
  • ШЕМ'ЯЧИЧІ
  • СЛУЦЬКІ
  • ВАПОВСЬКИЙ БЕРНАРД ТА ЙОГО ХРОНІКА
  • ВАСИЛІЙ ІІІ ІВАНОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)