ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ҐОНҐАДЗЕ ГЕОРГІЙ РУСЛАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Шаповал Ю.І. ҐОНҐАДЗЕ Георгій Русланович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gongadze_G (останній перегляд: 26.04.2019)
ҐОНҐАДЗЕ ГЕОРГІЙ РУСЛАНОВИЧ

ҐОНҐАДЗЕ Георгій Русланович (21.05.1969 – ймовірно, 16.09. 2000) – громад. діяч, опозиційний журналіст. Н. в м. Тбілісі (Грузія). Син українки О.Корчак (Леся Ґонґадзе) та учасника грузин. дисидентського руху 1960-х рр. грузина Р.Ґонґадзе. Від 1987 навч. в Тбіліському ін-ті іноз. мов. 1989 був кер. інформаційного від. очолюваного батьком Нар. фронту "За вільну Грузію" (виступав за відокремлення Грузії від СРСР). У справах Фронту 1989–90 відвідував Балтійські республіки та Україну. 1990–91 працював у Львів. обл. орг-ції Народного руху України; 1991 – позаштатний журналіст газ. "Пост- Поступ" у Львові. 1991 брав участь у громадян. війні в Грузії. Під час збройних конфліктів у Абхазії й Осетії був там в якості журналіста, отримав поранення у Сухумі. 1992–93 – кер. програми "Монітор", ведучий на Львів. телебаченні. Навч. в Львів. ун-ті, який закінчив 1993. Відтоді почав працювати в Києві. 1993–94 – гол. режисер творчого об'єднання "Центр Європи". 1995–97 – ведучий програм "Параграф", "Вікна плюс", "Вікна-новини", створених у рамках Міжнар. медіа-центру. Автор документальних фільмів "Біль моєї землі" (1993), "Тіні війни" (1994), "Колиска" (1995), "Охоронці мрії" (1996). У 1998 працював ведучим програми телерадіокомпанії "Гравіс". 1999–2000 – кер. інформаційної служби "Вільна хвиля" на радіо "Континент". 2000 – кер. інтернет-проекту "Українська правда". У своїх публікаціях різко критикував укр. владу за її корумпованість і некомпетентність. Силові структури, насамперед міліція, у різний спосіб намагались залякати Ґ. та його колег; у липні 2000 він помітив стеження за собою і у зв'язку з цим звернувся з відкритим листом до Генерального прокурора України. 16 верес. 2000 Ґ., вертаючись додому, вийшов із будинку на бульварі Лесі Українки та безслідно зник.

Через три дні журналісти передали Президентові України Л.Кучмі відкритий лист з вимогами розслідувати причини зникнення Ґ. та оголосили початок акції "Знайдіть журналіста". Водночас правозахисна орг-ція "Amnesty International" заявила протест у зв'язку із зникненням журналіста. Ця орг-ція не виключала того, що Ґ. міг бути таємно затриманий однією із владних структур. 2 листоп. 2000 у лісі в Таращанському р-ні Київ. обл. знайшли обезголовлене тіло разом з браслетом і медальйоном Ґ. (останні були ідентифіковані як такі близьким другом і колегою по роботі Ґ. і ще кількома знайомими зниклого журналіста). 28 листоп. 2000 лідер Соціалістичної партії України О.Мороз оприлюднив аудіозаписи, зроблені колишнім співробітником охорони Л.Кучми, офіцером СБУ М.Мельниченком. Записи свідчили, що Л.Кучма і його найближче оточення, керівники МВС і СБУ мали безпосереднє відношення до зникнення Ґ. В груд. 2000 спочатку в Києві, а від лют. 2001 і в ін. регіонах України розпочалась акція "Україна без Кучми". Це стало початком систем. кризи влади, яка впродовж кількох наступних років намагалася всіляко заплутати хід розслідування справи Ґ. Але їй це не вдалося. У верес. 2004 в Україні відбулися акції у зв'язку з 4-ю річницею зникнення Ґ., спец. заяву щодо відсутності результатів у розслідуванні зробив Європейський Союз (до заяви приєднались Болгарія, Румунія, Туреччина, Хорватія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Сербія і Чорногорія, Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія). Міжнар. орг-ція "Репортери без кордонів" закликала провести відкрите розслідування по справі. Вимога з'ясувати істину про зникнення Ґ. була однією з ключових в акціях протесту в ході президентських виборів у листоп.–груд. 2004, що завершилися перемогою прибічників В.Ющенка, який пообіцяв, що справу Ґ. буде розкрито.

Літ.: Кіпіані В. Історія життя зниклого керівника "Української правди". "Київські відомості", 2000, 20 жовт.

Ю.І. Шаповал.


Література:
  1. Кіпіані В. Історія життя зниклого керівника "Української правди". "Київські відомості", 2000, 20 жовт.

Посилання:
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, ЄС
  • КУЧМА ЛЕОНІД ДАНИЛОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛЬВІВ
  • МОРОЗ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ
  • ЮЩЕНКО ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • МОРОЗ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
  • ТАРАЩА , МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТОВАРИСТВО ЛЕВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)