Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. ГОРБАНЬ Микола Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gorban_M (останній перегляд: 24.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОРБАНЬ Микола Васильович (08.12.1899–19.04.1973) – історик. Н. в с. Миколаївка Костянтиноградського пов. Полтав. губ. (нині село Зачепилівського р-ну Харків. обл.) в сім'ї нар. вчителя. Навч. на історико-філол. ф-ті Київ. ун-ту (1917–18) та в Харків. ун-ті (закінчив 1920). Чл. Української партії соціалістів-революціонерів. Зав. сектору каф-ри історії укр. к-ри, н. с. Ін-ту сходознавства. Вивчав історію соціальних рухів 18 ст. – Турбаївське повстання 1789–1793, рух С.Гаркуші, історіографічну спадщину О.Шафонського, Д.Багалія, біографію М.Максимовича. У квіт. 1931 заарештований у справі "Українського національного центру" (див. "Українського національного центру" справа 1930–1931), засланий на 3 роки до Алма-Ати (нині м. Алмати, Казахстан), де вдруге заарештований в груд. 1933 у справі "Української військової організації" (див. "Української військової організації" справа 1933) і засланий до м. Тобольськ (нині місто в РФ). Після звільнення (1937) працював ст. н. с. Омського обласного архів. управління. Викладав у Омському держ. пед. ін-ті (звільнений 1950). Надрукував бл. 300 розвідок укр., рос. та казахською мовами, зокрема багато праць з історії Сибіру. Реабілітований 1960. П. у м. Омськ (нині місто в РФ).