ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОРОДНИКИ

  Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. ГОРОДНИКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gorodnyky (останній перегляд: 24.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОРОДНИКИ

ГОРОДНИКИ – категорія поземельно чи особисто залежного від шляхтича або заможного козака сільс. нас. в Україні 14–19 ст. Г. володіли власними або користувалися чужими присадибними ділянками (городами). Виконували різні повинності на користь шляхти, козацької старшини, заможних козаків. Наймитували в багатих селян, купців, чумаків, цехових майстрів. У 17–18 ст. Г., підсусідки, захребетники та загородники найчастіше фігурують не як різні групи, а як одна змішана група. Після селянської реформи 1861 більшість Г. одержали земельні ділянки у приватну власність без викупу.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Барвинский В.А. Крестьяне в Левобережной Украине в XVII–XVIII вв. Х., 1909
  2. Маркина В.А. Крестьяне Правобережной Украины. Конец XVII – 60-е годы XVIII ст. К., 1971
  3. Гуржій О.І. Еволюція соціальної структури селянства Лівобережної та Слобідської України (друга половина XVII–XVIII ст.). К., 1994.

Посилання:
  • КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
  • ПІДСУСІДКИ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ЗАГОРОДНИКИ
  • ЗАХРЕБЕТНИКИ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧИНШОВІ СЕЛЯНИ
  • ДЕРЖАВНІ СЕЛЯНИ
  • ХАЛУПНИКИ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА (11-14 СТ.)
  • ПІШІ ГОСПОДАРСТВА
  • ПОГОЛОВЩИНА
  • УСТАВА НА ВОЛОКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)