ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОРОДОК ПІСОЧНИЙ

  Бібліографічне посилання: Івакін Г.Ю. ГОРОДОК ПІСОЧНИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gorodok_pisochny (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОРОДОК ПІСОЧНИЙ

ГОРОДОК ПІСОЧНИЙ (ГРАДОКЪ ПѢСОЧЬНЪ, ГРАДОКЪ ПѢСОЧЬНЫИ), археологічна пам'ятка (замок Семена Олельковича) – городище на лівому березі Дніпра (нині тер. Києва, місцевість Вигурівщина-Троєщина). Пам'ятка розташов. на стариці Десни – Радосині (Радунка, Гнилуша). Г.П. контролював лівобереж. підходи до Києва, річкові проходи повз гол. русло Дніпра. Згадується у літописах під 1026, 1078, 1098, 1111, 1134, 1142, 1151, 1170. Це було місце зустрічей та переговорів князів. З його валів 1239 Менгу-хан споглядав Київ. У 14–15 ст. – заміська резиденція київ. князів, пізніше – володіння Милославських, Вигур, Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря. По колу городище обведено валом та ровом. Тер. була зайнята сільс. садибами. Досліджувалося 1890, 1950, 1990.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Завитневич В.З. Замок Семена Олельковича и летописный Городец под Киевом. "Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца", (К.), 1891, кн. 5
  2. Сагайдак М.А. Городець на Родосині. К., 1998.

Посилання:
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • КИЄВО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • КИЇВ

  • Пов'язані терміни:
  • ГОШКЕВИЧ ВІКТОР ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)