ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОСТИНЕЦЬ

  Бібліографічне посилання: Пришляк В.В. ГОСТИНЕЦЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gostynec (останній перегляд: 23.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОСТИНЕЦЬ

ГОСТИНЕЦЬ – (від старослов'янського гость – подорожній купець) – велика дорога, широкий битий шлях із впорядкованою проїзною частиною. Г. споруджувалися для руху гужового транспорту і проходили осн. торг. шляхами; були гол. магістралями й сполучали великі міста та сусідні землі. Г. зазвичай був обсаджений з обох боків деревами, інколи вздовж дороги будували водовідвідні споруди. Особливою прикметою Г. було розміщення уздовж нього заїздів, постоялих дворів з приміщеннями для купців, кузень, корчем, митниць та ін. госп. будівель, призначених для обслуговування подорожніх. Г. будувалися за рахунок держ. скарбниці та за активної участі місц. населення. Литов. статут 1588 (див. Статути Великого князівства Литовського) встановлював розміри Г. і регламентував порядок руху по ньому.

О.В. Крупка.

Проходження Г. визначалося фізично-геогр. особливостями місцевості, зокрема, помітно тяжіло до річкових вододілів. Мережу Г. в ранньому середньовіччі можна реконструювати на підставі археол. знахідок. У середні віки та на початку Нового часу у напрямках торгових шляхів спостерігається певна консервативність, що частково була зумовлена довготривалою дією шляхового примусу, складського права (див. Право складу) і митної системи, які визначали умови ведення торгівлі.

Г. умовно поділяють на "великі", "вільні", "добровільні", "дозволені" і "недозволені", "королівські" тощо. Деякі Г. мали власні назви, як напр., Вітовтова дорога на пограниччі Волині й Полісся (14–17 ст.). Із джерел відомо про "Старий гостинець литовський" на Київщині, "руський" гостинець, що проходив у 16–18 ст. через м. Ярослав (нині місто в Польщі). Деякі з гостинців (шляхів) одержали назву від назви міста, з якого вони починались чи до якого вели (Білгородський гостинець, Брацлавський гостинець, Вінницький гостинець, Київський шлях, Колківський гостинець, Луцький, Олицький, Острозький, Паволоцький, Трипільський, Фастівський, Ярославський та ін.).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, издаваемый при управлении Виленского учебного округа, т. 1. Вильна, 1867
  2. Rulikowski E. Dawne drogi i szlaki na prawym brzegu Dnіepru i ich znaczenie historyczne. "Ateneum" (Warszawa), 1878, t. 3, z. 3
  3. Словник староукраїнської мови XIV–XV ст., т. 1. К., 1977
  4. Пришляк В. До питання про торговельні комунікації і митні системи українських земель першої половини XVIII століття. "ЗНТШ", 2000, т. 240.

Посилання:
  • БІЛГОРОДСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ, СТАРА ЖИТОМИРСЬКА ДОРОГА
  • БРАЦЛАВСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • КОЛКІВСЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • ПОЛЬЩА
  • ПРАВО СКЛАДУ
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • ВІННИЦЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • ВІТОВТОВА ДОРОГА
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ДУБЕНСЬКА ДОРОГА
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КОРОЛІВСЬКИЙ ТРАКТ
  • КУПЕЦТВО
  • КИЄВО-ХОЛМСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • ЯМПІЛЬ, СМТ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)