ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОСТИННІ ДВОРИ

  Бібліографічне посилання: Сидоренко О.Ф. ГОСТИННІ ДВОРИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gostynni_dvory (останній перегляд: 20.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОСТИННІ ДВОРИ

ГОСТИННІ ДВОРИ (від старослов'ян. гость – подорожній купець) – місце, де зберігалися товари і велася торгівля. У наддніпрянських джерелах 14–18 ст. іноді називаються карвасарами (від слова "караван-сарай", що нагадує про буд-во таких дворів ще при монголах і про багатовікову традицію караванної торгівлі в регіоні). Г.д. складалися з жител для купців, складів для товарів, обладнаних торг. площ. Були прикметою процесу урбанізації: обов'язково згадуються у привілеях містам. Функціонування Г.д. у значних торг. центрах було пов'язано з правом здійснення контролю над приїжджим купецтвом та прибутками від торгівлі, насамперед митними. Очевидно, через це в 2-й пол. 17–18 ст. установа, що відала збиранням на Лівобережній Україні держ. мита, називалася карвасарією.

дата публікації: 2004 р.

Посилання:
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ

  • Пов'язані терміни:
  • КАРВАСАРІЯ
  • КУПЕЦТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)