|
 Бібліографічне посилання: Старовойтова Н.О.
ГРАБОВСЬКИЙ Леонід Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Grabovsky_L (останній перегляд: 21.08.2019)
 Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці
ГРАБОВСЬКИЙ ЛЕОНІД ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ГРАБОВСЬКИЙ Леонід Олександрович (н. 28.01.1935) – композитор. Н. в м. Київ. Закінчив Київ. консерваторію по класу Б.Лятошинського і Л.Ревуцького (1959), аспірантуру (1962). 1961–63, 1966–68 – викладач консерваторії. 1981–90 – жив у Москві, від 1990 – у США. Одним із перших в укр. музиці застосував техніку додекафонії ("Константи", для 11 інструментів, 1964), алеаторики та сонористики ("Симфонічні фрески", 1961). | дата публікації: 2004 р.
Праці: - "Ведмідь", "Пропозиція" (1962–64)
- вокальна симфонія "Чотири українські пісні" (1959), мелодрама "Море", симфонічна легенда "Ніч на Івана Купала" (обидва – 1970), "Тампере мортем" – кантата на сл. Г.Сковороди (1991), "Ворзель" – симфонічна елегія пам'яті Б.Лятошинського (1992). Автор камерно-інструментальних та камерно-вокальних тв., музики до кінофільмів.
Література: - Малишев Ю.В. "Симфонічні фрески" Л.Грабовського. "Українське музикознавство", 1968, вип. 3
- Грабовський Леонід Олександрович. В кн.: Спілка композиторів УРСР: Довідник. К., 1968.
|
Посилання:КИЇВ
ЛЯТОШИНСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
МОСКВА
РЕВУЦЬКИЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
Пов'язані терміни:ЛЯТОШИНСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
РЕВУЦЬКИЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
ШІСТДЕСЯТНИЦТВО
 (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|
