ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРЕКИ В УКРАЇНІ

  Бібліографічне посилання: Терентьєва Н.О. ГРЕКИ В УКРАЇНІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Greky_v_Ukraini (останній перегляд: 22.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРЕКИ В УКРАЇНІ

ГРЕКИ В УКРАЇНІ За переписом 2001, греків в Україні налічується 91,5 тис. осіб, основна ч. яких (77,5 тис.) проживає в Донец. обл. На сучасних укр. землях (Пн. Причорномор'я, Приазов'я) з'явилися в період Великої грец. колонізації (8–6 ст. до н. е.; див. Античні держави Північного Причорномор'я). Перше поселення засноване 647 до н. е. вихідцями з м. Мілет (існувало в Малій Азії) на о-ві Березань (див. Березанське поселення). У 10–11 ст. після прийняття християнства (див. Хрещення Київської Русі) пожвавилися відносини між Візантією (до складу якої входила Греція) та Київською Руссю. На Русь прибули візант. (переважно це були греки) священики, митці, будівельники, ремісники.

Після падіння Візант. імперії (1453) значна ч. греків знайшла притулок на укр. землях. Переселення греків на укр. землі тривали впродовж усього періоду панування Османської імперії на Балканах та о-вах Середземного м. Грец. переселенці були активні в торг. та екон. діяльності, мали розвинуту етнічну свідомість, що допомогло їм зберегти свою к-ру та мову.

Найбільші відомі грецькі громади сформувалися протягом 17 – поч. 19 ст. Вони складали кілька груп, а саме: греки Криму (до 1778) і Маріуполя (після 1780); греки Львова та Галичини; греки середньої ч. України (Київ, Ніжин, Кролевець, Полтава та ін. міста); греки пд. України (Миколаїв, Херсон, Одеса, Мелітополь); греки КерчіЄнікале (і нова кримська еміграція 19 ст.). Формуванню грец. громад сприяли надані їм привілеї та право на самоврядування. Громади чисельно зростали внаслідок активізації політики Російської імперії на Балканах, рос.-турец. війн, а також завдяки особливому покровительству, що надавалося грец. поселенцям царською владою, що була зацікавленою в якнайшвидшому освоєнні багатих, але на той час малозаселених земель Пн. Причорномор'я.

Грец. громади в Криму і Приазов'ї відрізнялися від грец. громад у Херсоні та ін. містах. Переселенці з Осман. імперії часто розглядали своє перебування в Україні як тимчасове і розраховували повернутися на батьківщину. Однак після здобуття Грецією свободи й незалежності (1830; важливу роль у цьому процесі відіграла заснована в Одесі нац.-визвол. орг-ція "Філікі етерія") туди повернулися не всі.

Грец. громади на укр. землях переживали періоди спадів та піднесень, зумовлених політ., реліг., ідеологічними, орг. та ін. чинниками. Іноді на тер. одного міськ. центру існувало кілька грецьких общин, утворених внаслідок розпаду єдиної територіальної громади. На ранньому етапі історії новогрецької діаспори 16–17 ст. ці поділи були, як правило, пов'язані з реліг. суперечностями – вірністю греків Вселенському правосл. патріархові (див. Константинопольський патріархат) та невдоволенням Берестейською церковною унією 1596. В сучасну епоху, і особливо в повоєн. період (від 1945), збільшення кількості общин в одному й тому ж місті зумовлювалося не стільки ідеологічними, скільки орг. розбіжностями. Проте і в цих випадках громади одного міського центру продовжували складати єдине компактне поселення.

Про неперервність існування тієї чи ін. громади як певною мірою формалізованої або суспільно організованої етнічної групи можна говорити сьогодні тільки стосовно греків Маріуполя та навколишніх сіл. Це частково пояснюється переважно сільс. характером цієї діаспори та відносною її ізольованістю. В ін. місцях грец. громади, спільноти, т-ва з тих чи ін. причин зазнавали мовного руйнування як за часів Рос. імперії, так і СРСР.

Нині значна ч. греків України є членами нац.-культ. т-в, об'єднаних у 3 заг.-укр. структури: "Союз греків України", "Федерація грецьких товариств України", "Федерація греків Криму".

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Чернухін Є.К. Грецьке Ніжинське братство: Історіографія та джерела. К., 1998
  2. Араджиони М.А. Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. XVIII в. – 90-е гг. ХХ в.). Симферополь, 1999
  3. Терентьева Н. Греки в Украине: Экономическая и культурно-просветительская деятельность (XVII–XX вв.). К., 1999
  4. Якубова Л. Маріупольські греки (етнічна історія): 1778 р. – початок 30-х років ХХ ст. К., 1999
  5. Kaurinkoski K. Les Grecs dans le Donbass. Marseille, 2000
  6. Греки на українських теренах: Нариси з етнічної історії. Документи, матеріали, карти. К., 2000
  7. Абдуллаєва М.А. Грецькі громади Криму у 1917–1938 рр. Етноконфесійний аспект. К., 2001
  8. Гедьо А. Джерела з історії греків Північного Приазов'я. Кінець XVIII – початок ХХ ст. К., 2001
  9. Подвижники й меценати: Грецькі підприємці та громадські діячі в Україні. XVII–XIX ст. К., 2001.

Посилання:
  • АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР
  • БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1596 Р.
  • БЕРЕЗАНСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ
  • ДІАСПОРА
  • ЄНІКАЛЕ
  • ФІЛІКІ ЕТЕРІЯ
  • ГАЛИЧИНА
  • КЕРЧ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХРЕЩЕННЯ РУСІ 987–989
  • ХРИСТИЯНСТВО НАРОДНЕ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • КРОЛЕВЕЦЬ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЬВІВ
  • МАРІУПОЛЬ
  • МЕЛІТОПОЛЬ
  • МИКОЛАЇВ
  • НІЖИН
  • ОДЕСА
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПОЛТАВА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВІЗАНТІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЕЛЛІНИ
  • ГРЕЦІЯ, ГРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГРЕЦЬКА АНТИРАДЯНСЬКА КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНА ПОВСТАНСЬКА ШПИГУНСЬКА ПІДПІЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ 1937–1938
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • НІЖИН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)