ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРЕЙГ ОЛЕКСІЙ САМУЇЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ГРЕЙГ Олексій Самуїлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Greyg_O (останній перегляд: 26.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРЕЙГ ОЛЕКСІЙ САМУЇЛОВИЧ

ГРЕЙГ Олексій Самуїлович (1775–30(18).01.1845) – військ. і держ. діяч Російської імперії, вчений, почесний чл. Імператорської АН (1822), адмірал (1828), кавалер багатьох орденів, у т. ч. св. Георгія 4-го (1802) та 2-го (1828) класів, Олександра Невського (1818), св. Володимира 1-го класу (1827), Андрія Первозванного (1843). Н. в м. Кронштадт (нині місто підпорядковане С.-Петерб. міськраді, РФ) у родині віце-адмірала С.Грейга (Грейка). Хрещеник імп. Катерини II, яка 1775 надала йому мічманський чин. 9-літнім залучений на дійсну службу та направлений стажистом на англ. флот. У груд. 1785 номінований лейтенантом, 1788 плавав на Балтиці, став капітан-лейтенантом. 1789 відряджений практикуватися на судна Ост-Індської компанії, 1791 – знову до Великої Британії (до серед. 1790-х рр. був там у ролі волонтера). 1796 повернувся до Росії, одержав од імп. Павла I чин капітана 2-го рангу. Учасник збройних операцій проти Франції та її союзників 1798–1805, російсько-турецької війни 1806–1812. Послідовно здобув звання капітана 1-го рангу, капітан-командора, контр-адмірала.

1812 – при головнокомандувачі Дунайською (Молдавською) армією та Чорноморським флотом адміралі П.Чичагові, виконував таємні дипломатичні завдання, вирушаючи з Одеси за кордон. 1813 на чолі веслувальної ескадри блокував з Балтійського моря м. Данциг (нині м. Гданськ, Польща), отримав чин віце-адмірала.

1816–33 – гол. командир Чорномор. флоту та портів, миколаїв. і севастоп. військ. губернатор. Окрім бойової виучки підлеглих, опікувався кораблебудуванням (сам займався проектуванням суден, був автором низки тех. винаходів), укріплював військ.-мор. базу, дбав про благоустрій та озеленення підпорядкованих йому міст, оптичний телеграфний зв'язок між ними, розвиток торгівлі, налагодження гідрографічної служби, встановлення маяків, прокладення судноплавних каналів, фарватерів по р. Пд. Буг і притоки Інгул та Дніпровським лиманом. Створив штаб флоту. Заснував у Миколаєві обсерваторію, приходську школу, повітове уч-ще, уч-ще для дочок "нижніх чинів" та низку підприємств, Севастопольську офіцерську морську бібліотеку. 1827 за його наказом розпочато археологічні розкопки Херсонеса Таврійського.

Під час російсько-турецької війни 1828–1829 відзначився у боях під Анапою (нині місто Краснодарського краю, РФ), Варною (Болгарія) та ін. осман. фортецями. 1830 у Санкт-Петербурзі очолив урядовий к-т з удосконалення флоту, отримав у нагороду 50 тис. рублів. 1831 ще раз прибув до Миколаєва, проте 1833 остаточно виїхав із нього, призначений чл. Держ. ради. Протягом 1834–1839 головував у комісії зі спорудження Пулковської обсерваторії. 1840 обраний віце-президентом Вільного економічного т-ва (див.: "Вольное экономическое общество").

П. у м. С.-Петербург.

1873 у Миколаєві йому поставлено пам'ятник.

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Прибавление к военным морским сигналам для Черноморского флота. Николаев, 1822
  2. Краткое описание способа, по которому корпуса судов образуются на математических основаниях. Николаев, 1832.
Література:
  1. Адмирал А.С.Грейг. (Из воспоминаний моряка). "Морской сборник", 1861, № 12
  2. Асланбегов А. Адмирал Алексей Самуилович Грейг. СПб., 1873
  3. Материалы для истории русского флота, ч. 17. СПб., 1904
  4. [Лебедев А.И.] Грейг Алексей Самуилович. В кн.: Военная энциклопедия, т. 8. СПб., 1912
  5. Крючков Ю.С. Алексей Самуилович Грейг (1775–1845). М., 1984
  6. Чикин А.М. Севастополь – летопись времен. Севастополь, 2003.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧИЧАГОВ П.
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ, АНТИЧНЕ І ВІЗАНТ. МІСТО В КРИМУ
  • МИКОЛАЇВ
  • ОДЕСА
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1806–1812
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1828–1829
  • РУБЛЬ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
  • ВОЛЬНОЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБЩЕСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ
  • КУМАНІ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • МИКЕШИН МИХАЙЛО ЙОСИПОВИЧ
  • МИКОЛАЇВ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1828–1829


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)