ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРОДСЬКИЙ СУД

  Бібліографічне посилання: Патяка О.В. ГРОДСЬКИЙ СУД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Grodsky_sud (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРОДСЬКИЙ СУД

ГРОДСЬКИЙ СУД – становий кримінальний суд у Короні Польській, Великому князівстві Литовському, а від 15 ст. – й на укр. землях. До його компетенції належали справи за т.зв. старостинськими артикулами: напад на будинок шляхтича, підпал, розбій на дорозі, наруга над жінкою тощо. Виник у Малопольщі наприкінці 14 ст. На укр. землях Г.с. стали запроваджуватися від 1435, після поширення польс. адм. і суд. устрою на Галичину й Поділля. На Київщині, Волині та Брацлавщині вони почали створюватися після адм.-суд. реформи 1564–66. Г.с. наглядав також за діяльністю копного суду і був вищою інстанцією для суду доменіального (суд пана над підданими).

Суд. адміністрацію очолювали старости (див. Староство) або воєводи. Намісником старости був підстароста. Він головував на суд. засіданнях за відсутності старости. Підстароста теж міг мати заступника. До суд. адміністрації входили також суддя та писар. Усі вони повинні були знати чинні правові норми, володіти рус. мовою, мати осілість у повіті. Доручення суду виконували повітові возні. Судочинство чинилося в спец. "рочки судові гродські" – протягом двох тижнів, починаючи з першого числа кожного місяця. Однак суд над господарськими (великокнязівськими) підданими чинився не лише в ці наперед визначені терміни.

Суд. процес був безпосереднім. Норми процесового права не були відокремлені від норм права матеріального, цивільний процес не був розмежований з карним. Помітний вплив мали станова нерівність (див. Стани) і значний формалізм процесу. Засобами для виявлення злочинця були копа (збори сільс. громади), "гоніння сліду" та "свод", а також домашня ревізія у присутності возного й свідків. Докази, що підтверджували позов, називалися доводами, а ті, що заперечували, – відводами. За вагою доказової сили доводів виділяли: присягу, визнання, грамоти (урядові й приватні), оглядини та речові докази, показання свідків (приватних та урядових), жереб і допити з тортурами. Останні застосовувалися тільки до людей "нижчих" станів у присутності двох-трьох свідків. За нетяжкі злочини на винних накладали грошові штрафи. Вбивство каралося згідно зі становою належністю загиблого. Подвійними ("совітими") карами охороняли жін. честь. Вирок виносився не пізніше, ніж за три дні після завершення слухання справи. Він міг бути остаточним або умовним. На суд. вироки могла подаватися апеляція.

Закон визначав для суд. урядників три джерела прибутків: пересудний, пам'ятний і від печаток. Гродські судді не мали у своєму розпорядженні ніяких військ. або поліційних сил. Суддя міг покликати на допомогу місц. шляхту.

У ході національної революції 1648–1676 Г.с. були ліквідовані на тер. Гетьманщини. Їхня діяльність відновилася там після реорганізації полкових судів у Г.с. (від 1763). Остаточно ліквідовані 1782.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Ясинский М.Н. Материалы для истории судоустройства и судопроизводства в Литовско-Русском государстве. В кн.: Акты о панских и копных судах, т. 1. К., 1897
  2. Лаппо И.И. Гродский суд в Великом княжестве Литовском в XVI столетии. "Журнал Министерства народного просвещения", 1908, кн. 1–2
  3. Леонтович Ф. Областные суды в Литве. "Журнал Министерства юстиции", 1910, № 9–10
  4. Падох Я. Суди і судовий процес Старої України. Нарис історії. Нью-Йорк–Париж–Сідней–Торонто–Львів, 1990
  5. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 5. К., 1994.

Посилання:
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КОПНИЙ СУД
  • КОРОНА, КРОНА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПІДСТАРОСТА
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОЛКОВИЙ СУД
  • ПОВІТ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАНИ, УСТАЛЕНІ СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ В СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ТА РАННЬОМОДЕРНИХ СУСП-ВАХ
  • СТАРОСТВО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЗНИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ГОЛОВНИЙ ЛИТОВСЬКИЙ ТРИБУНАЛ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ХОЛМ
  • КНИГА СТАТУТ ТА ІНШІ ПРАВА МАЛОРОСІЙСЬКІ 1764, КНИГА СТАТУТ И ПРОЧІЯ ПРАВА МАЛОРОССИЙСКІЯ И ДРУГІЕ, СЛУЖАЩІЯ К ТОМУ, ПЕРЕПИСКИ ТРУДОВ И СОБРАНІЯ ВАСИЛІЯ ПЕТРОВА СЫНА КОНДРАТЬЕВА
  • КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ
  • КУРЦЕВИЧІ
  • ЛЕТИЧІВ
  • ЛУЦЬКИЙ ТРИБУНАЛ 1578-1589
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МАЛИНСЬКИЙ (ЄЛО-МАЛИНСЬКИЙ) ДАНИЛО МАТВІЙОВИЧ
  • НАЇЗД
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ГЕНЕРАЛЬНЕ СТАРОСТВО
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОЛКОВИЙ СУД
  • ПОВІТ
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РЕФЕРЕНДАРСЬКИЙ СУД
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОК, РОЧКИ
  • РУСЬКЕ ГЕНЕРАЛЬНЕ СТАРОСТВО
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • САНОК
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СТАРОСТВО
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СУДОВА РЕФОРМА В ГЕТЬМАНЩИНІ
  • ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • ВЕРХНЯ РОЗПРАВА
  • ВІЛЬНЮС
  • ЗАМКОВИЙ СУД, ЯК ТЕРМІН
  • ЗЕМЕЛЬНІ КОНТРАКТИ
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)