ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРОМАДИ

  Бібліографічне посилання: Пашук В.С. ГРОМАДИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gromady (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРОМАДИ

ГРОМАДИ, друга половина 19 ст. – початок 20 ст. – напівлегальні об'єднання укр. інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке і сусп.-політ. спрямування. Від 1859 громади існували в Полтаві, Києві, згодом Харкові, Одесі, Санкт-Петербурзі, Чернігові, Єлизаветграді (нині м. Кіровоград). Постійного членства, єдиної платформи, статутів не мали. Як правило, в громади об'єднувалися по кілька десятків (Київ. – бл. 300 осіб) викладачів, студентів, діячів науки та к-ри з метою реалізації української національної ідеї. Практична діяльність громадівців полягала в заснуванні недільних шкіл з укр. мовою навч., виданні популярних брошур, укладанні словників, вивченні та популяризації духовної спадщини укр. народу, створенні нац. театру тощо.

Громади Наддніпрянської України підтримували ділові контакти між собою та з Петерб. громадою, утвореною членами колиш. Кирило-Мефодіївського товариства. Формально громади займалися культ.-просвітницькою діяльністю, а по суті – політ., відображаючи заг. тенденції тогочасного сусп.-політ. руху. Царський уряд, занепокоєний діяльністю громад, ліквідував недільні школи (1862), заборонив видання наук.-популярної та реліг. літ. укр. мовою (див. Валуєвський циркуляр 1863), здійснив арешти найактивніших громадівців, загальмувавши на певний час культ.-нац. рух.

Громади відновили діяльність в 70-х рр. 19 ст. у різних містах Українита за її межами. У Києві поряд із т. зв. старою громадою утворилася "молода" громада, більшість діячів якої відзначалася с.-д. поглядами. В урядових колах громадівців називали "українофілами" (див. Українофільство) з певним негативним відтінком. Згодом і самі діячі культ.-нац. руху, яких цікавили проблеми історії, к-ри, мови, літ., етнографії, почали називати себе "українофілами". Активними громадівцями в Києві були В.Антонович, Ф.Вовк, П.Житецький, М.Драгоманов, М.Лисенко, в Одесі – Л.Смоленський, О.Андрієвський, В.Мальований, Д.Овсянико-Куликовський; у Полтаві – В.Лобода, О.Кониський, Д.Пильчиков; у Єлизаветграді – брати Тобілевичі (див. І.Карпенко-Карий, Микола Садовський, П.Саксаганський); у Харкові – О.Потебня, П.Завадський, Ф.Павловський; у Чернігові – С.Нос, Л.Глібов, О.Лазаревський, О.Білозерський та ін. Наприкінці 1890-х рр. діяльність Київ., Одес. та Черніг. Г. охопила всю Україну, закладаючи ґрунт для утворення нац. політ. партій.

1897 засновано Безпартійну укр. заг. орг-цію, яка з 1901 стала спілкою автономних громад. На поч. 20 ст. з ініціативи громадівців засновано осередки "Просвіти", деякі чл. громад почали пов'язувати свою діяльність із політ. партіями.

Н.А. Шип.

Громади в Галичині – перші таємні орг-ції народовців, ств. студентами, гімназистами й семінаристами спочатку у Львові (1861–62), згодом (від 1863), завдяки старанням Д.Танячкевича, – у Тернополі, Самборі, Перемишлі (нині м. Пшемисль, Польща), Дрогобичі, Бережанах, Станіславі (нині м. Івано-Франківськ). Проводили освіт. та громад. діяльність. До громад приймали тільки українців, які платили членські внески, обирали провід і війта, давали клятву служити народові. Збиралися на засідання 2–3 рази на тиждень, підтримували й популяризували перші народовські вид., обговорювали літ. й політ. питання, організовували бібліотеки.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Шип Н.А. Український національно-культурний рух в умовах антиукраїнської політики російського царизму. В кн.: Нариси з історії українського національного руху. К., 1994
  2. Катренко А.М. Український національний рух XIX ст., ч. 2. К., 1999
  3. Його ж. Національно-культурна та політична діяльність Київської громади (60–90-ті рр. XIX ст.). К., 2003.
  4. Терлецький О. Галицько-руське письменство 1848–1865 рр. на тлі тогочасних суспільно-політичних змагань галицько-руської інтелігенції. Львів, 1903.
  5. Терлецький О. Галицько-руське письменство 1848–1865 рр. на тлі тогочасних суспільно-політичних змагань галицько-руської інтелігенції. Львів, 1903.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • БЕРЕЖАНИ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ДРОГОБИЧ
  • ГЛІБОВ ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАРПЕНКО-КАРИЙ
  • ХАРКІВ
  • КІРОВОГРАД
  • КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • МАЛЬОВАНИЙ КОНДРАТІЙ
  • НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА, НАДДНІПРЯНЩИНА, ПРИДНІПРОВ'Я, ПОДНІПРОВ'Я
  • НАРОДОВЦІ
  • НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ
  • ОДЕСА
  • ОВСЯНИКО-КУЛИКОВСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ПОЛТАВА
  • ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ОПАНАСОВИЧ
  • ПИЛЬЧИКОВ Д.
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  • САМБІР
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ТАНЯЧКЕВИЧ Д.
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • УКРАЇНОФІЛЬСТВО
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ
  • ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР
  • ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ
  • ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ГНАТОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • БРАТЕРСТВО ТАРАСІВЦІВ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ЕМСЬКИЙ АКТ 1876
  • ЕРАСТОВ СТЕПАН ІВАНОВИЧ
  • ІГНАТОВИЧ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • ХЛОПОМАНСТВО, НАРОДНИЦЬКО-КУЛЬТ. ТЕЧІЯ
  • КЛИМОВИЧ ПЕТРО ТИТОВИЧ
  • КОЛЛАРД ЮРІЙ
  • КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • КОСАЧ ПЕТРО АНТОНОВИЧ
  • КОВАЛЬСЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • КРАВЧЕНКО ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КИЕВСКИЙ ТЕЛЕГРАФ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА СТАРОВИНА
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ЛАТВІЯ , ЛАТВІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ГЛІБ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ФЕОФАН (ТЕОФАН) ГАВРИЛОВИЧ
  • ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ МОДЕСТ ПИЛИПОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ОРЕСТ ІВАНОВИЧ
  • ЛИПА ІВАН ЛЬВОВИЧ
  • ЛИТВИНОВА (ЛИТВИНОВА-БАРТОШ) ПЕЛАГЕЯ (ПОЛІНА) ЯКІВНА
  • ЛІВИЦЬКИЙ (ЛЕВИЦЬКИЙ) АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЛОТОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГНАТОВИЧ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • МАСОНСТВО, ФРАНКМАСОНСТВО
  • МІХНОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • МОЛОДІЖНИЙ РУХ
  • МОВА-ЛИМАНСЬКИЙ ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • МИХАЛЬЧУК КОСТЯНТИН ПЕТРОВИЧ
  • МИЛОРАДОВИЧ ЄЛИЗАВЕТА ІВАНІВНА
  • МИЩЕНКО ФЕДІР ГЕРАСИМОВИЧ
  • НАРОДНИКИ
  • НАРОДОЛЮБЦІ
  • ОСВІТНІ ТОВАРИСТВА В УКРАЇНІ
  • ПЧІЛКА ОЛЕНА
  • ПОЛТАВА
  • ПРОСВІТА, ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА, НАЦ. І ДЕРЖ. ГІМН УКРАЇНИ
  • СІЧ ЛЬВІВСЬКА
  • ЗА СТО ЛІТ (ЗСЛ)
  • ЗАЛЮБОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ АНТОНОВИЧ
  • ЖЕЛЯБОВ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЖІНОЧИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ЖИТЕЦЬКИЙ ІРОДІОН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ГНАТОВИЧ
  • ЗІБЕР МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА БЕЗПАРТІЙНА ДЕМОКРАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ (ЗУБДО)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)