ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

  Бібліографічне посилання: Кульчицький С.В. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gromadyanske_suspilstvo (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО. Словосполучення "громадянське суспільство" сучасні політ. діячі та журналісти вживають для означення такого сусп-ва, яке має достатню "силу", що забезпечує певну автономію та захист громадян від авторитарних і гегемоністських зазіхань держави. Ідея Г.с. орієнтує політ. думку на те, що для утвердження вільного соціального життя важливі ринок і ліберальна д-ва.

Від 1970-х рр. ця ідея стає концептуальним підґрунтям боротьби за демократію в країнах з авторитарними режимами у Сх. і Центр. Європі, в Азії, Африці та Лат. Америці. Суспільствознавці, які вивчають проблеми демократизації, нар. рухів, прав людини та розвитку спільнот у цих регіонах, визнають мобілізуючий потенціал ідеї Г.с. винятково продуктивним. Проблема формування та зміцнення Г.с. стала пріоритетною для багатьох тисяч неурядових орг-цій в усьому світі. Інтелектуальні корені цієї концепції простежуються у книзі Алексіса де Токвіля "Демократія в Америці" (1835), в якій підкреслюється значення незалежних асоціацій у громад. житті й у сприянні розвиткові демократії.

Останнім часом словосполучення "громадянське суспільство" нерідко використовується як удосконалена варіація терміна "суспільство". Іноді Г.с. (civil society) характеризується як таке сусп-во, що дотримується правил доброго тону (civility). Звичайно, будь-яке послідовне використання чітко визначеного терміна "громадянське суспільство" саме по собі не може бути некоректним, однак говорити про мобілізацію Г.с. або про колективні дії всередині Г.с. – означає використовувати концептуальні метафори як слова повсякденної мови.

Витоки поняття Г.с. беруть початок у шотландському просвітництві (1740–90). У серед. 18 ст. Ф.Гатчесон, Д.Юм, А.Сміт, Дж.Стюарт, А.Фергюссон та ін. почали розглядати ринок не як соціально деструктивну силу, а як об'єднуючий елемент нового сусп-ва. Ринкові відносини, на їхню думку, заохочують громадян дотримуватися правил доброго тону (civility). Підприємництво вважалося цілком пристойним заняттям, здатним підтримувати життєстверджуючу сусп. мораль. "Для чого вся ця метушня у світі" – запитував А.Сміт у своїй "Теорії моральних почуттів" (The Theory of Moral Sentiments, 1759) і відповідав, – "Щоб бути поміченим, бути удостоєним уваги, щоб тобі співчували, щоб тебе шанували й схвалювали".

Концепція комерціалізованого сусп-ва шотландських просвітників, як і концепція рим. права щодо civilis societas, ґрунтується на припущенні, що люди можуть діяти й жити як рівні між собою особи, якщо вони будуть дотримуватись у своїх вчинках законів, створюваних ними ж самими як громадянами правової д-ви. Разом з тим шотландська просвітницька думка трактує комерціалізоване сусп-во і як таке, що має механізм, який заохочує громадян до практикування правил доброго тону.

Фундаментальною якістю Г.с. є інститут приватної власності. Ж.-Ж.Руссо так узагальнив роздуми про становлення Г.с. "Перша людина, – писав він у “Трактаті про походження нерівності” (Discours sur l'origine et les fondements de l'inégalité parmi hommes, 1755), – яка огородила земельну ділянку і додумалася сказати: “Це моє!” та мала нагоду знайти достатньою мірою простодушних людей, які їй повірили, стала справжнім засновником громадянського суспільства". Г.-В.Геґель сутність Г.с. (bürgerliche gesellschaft) вбачає буквально в сукупності комерційно життєздатного нас., а саме торговців, підприємців, юристів та ін. фахівців, яким було дозволено селитися в межах укріплених міст (бургів). Геґель вважав ринок, або "систему потреб", разом із громад. законами, судами, поліцією й корпораціями стовпами Г.с. Геґелівська концепція дає підстави стверджувати, що становлення політ. сусп-ва й д-ви Геґель розглядав у зв'язку з розвитком Г.с. Цей останній висновок з концепції Г.с. Геґеля досить часто протиставляється думці Дж.Локка, для якого Г.с. було еквівалентом політ. сусп-ва.

У сучасній практиці Г.с. звичайно вважається антитезою держави. Поборники демократії та прав людини високо цінують Г.с. за те, що воно уможливлює певну незалежність громадян від держави. Проте слід зазначити, що саме д-ва захищає Г.с. і робить можливим його існування. Важливі функції сучасної д-ви полягають у захисті приватної власності та у виробленні таких зразків очікуваної сусп. поведінки громадян, які сприяють зміцненню громад. порядку – так, щоб окремі уряди не змогли легко змінити сусп. лад. Підтримуючи політ., екон. і соціальне середовище, в якому можуть виникати й діяти незалежні асоц., д-ва допомагає створенню і розвиткові громадян. сусп-ва.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Keane J. Civil Society: Old Images, New Visions. Stanford, 1998.

Посилання:
  • АВТОРИТАРНІ РЕЖИМИ
  • ДЕРЖАВА
  • ГЕҐЕЛЬ ГЕОРГ ВІЛЬГЕЛЬМ ФРІДРІХ

  • Пов'язані терміни:
  • БУРЖУАЗНА РЕВОЛЮЦІЯ
  • ДЕМОКРАТІЯ
  • ДЕРЖАВА ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ФЕНОМЕН
  • ДИКТАТУРА ПРОЛЕТАРІАТУ
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ
  • ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ
  • ГЕҐЕЛЬ ГЕОРГ ВІЛЬГЕЛЬМ ФРІДРІХ
  • ГРОМАДЯНСТВО
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА
  • ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ
  • ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМЕНІ В.М. КОРЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • КАНТ ІММАНУЇЛ
  • КОНСТИТУЦІЇ РУМУНІЇ
  • КОЗЕЛЬСЬКИЙ ЯКІВ ПАВЛОВИЧ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МАКЕДОНІЯ, РЕСПУБЛІКА МАКЕДОНІЯ
  • МАСАРИК ТОМАШ-ГАРРІГ
  • МЕМУАРИ
  • МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ, МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
  • МІЖНАРОДНІ ПАКТИ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ.
  • МОММЗЕН ТЕОДОР
  • НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ
  • НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА АВТОНОМІЯ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ
  • РАДІО СВОБОДА
  • РЕВОЛЮЦІЇ
  • СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАНИ, УСТАЛЕНІ СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ В СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ТА РАННЬОМОДЕРНИХ СУСП-ВАХ
  • ТОВАРИСТВО З'ЄДНАНИХ СЛОВ'ЯН
  • ТОВАРИСТВА НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ В УКРАЇНІ
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ
  • ВІЛЬСОН ЕНДРЮ ЛІВІНГСТОН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)