ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРИЦАЙ ДМИТРО

  Бібліографічне посилання: Стасюк О.Й. ГРИЦАЙ Дмитро [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Grycay_D (останній перегляд: 23.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРИЦАЙ ДМИТРО

ГРИЦАЙ Дмитро (псевдоніми – Перебийніс, Палій; 01.04.1907–22.12.1945) – політ. і військ. діяч, учасник визвол. змагань 1940-х рр. Н. в с. Дорожів (нині с. Верхній Дорожів Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Випускник Дрогобицької г-зії, чл. "Пласту" (курінь "Чорноморці"), Української військової організації (1928), Організації українських націоналістів (1929). Закінчив шк. підхорунжих польс. армії, був слухачем Вищих військ. курсів у Німеччині, студентом фіз.-мат. ф-ту Львів. ун-ту. Військ. референт Крайової екзекутиви ОУН на зх. укр. землях (1932–34), політв'язень польс. тюрем (1932, 1939) і концтабору Береза Картузька (1934–36). Командир вартівної сотні ОУН під Краковом (1939–40; Польща), чл. Революц. проводу ОУН(б) і викл. військ. курсів (1940–41). Учасник 2-го Великого збору ОУН у Кракові (квітень 1941). Командир старшинської шк. ОУН(б) у Великих Мостах (літо 1941). Керівник Військової референтури Проводу ОУН Служби безпеки (1941–42, 1943–45). Заарештований гестапо у Львові 4 груд. 1942, визволений Службою безпеки (див. Боївка Служби безпеки) у верес. 1943. Шеф Гол. військ. штабу Української повстанської армії в ранзі майора (1943–45), редактор військ. підручника "Бойовий правильник піхоти" (1944). Кер. прийняття першої збірної присяги трьох сотень УПА за текстом, ухваленим Українською головною визвольною радою (УГВР) 5 серп. 1944 у Карпатах. Делегат від Проводу ОУН на укр. землях до Проводу ОУН за кордоном (1945). Заарештований під час переходу чесько-нім. кордону. Трагічно загинув у празькій тюрмі. Посмертно іменований УГВР генерал-хорунжим з датою старшинства 1 листоп. 1945.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943–1949: Довідник. Нью-Йорк, 1994; Колянчук О. та ін. Генералітет українських визвольних змагань. Львів, 1995.

Посилання:
  • БЕРЕЗА КАРТУЗЬКА
  • БОЇВКА СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ
  • ГЕСТАПО
  • ЛЬВІВ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • ПОЛЬЩА
  • УКРАЇНСЬКА ГОЛОВНА ВИЗВОЛЬНА РАДА (УГВР)
  • УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (УВО)
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • ВЕЛИКІ МОСТИ

  • Пов'язані терміни:
  • БОЇВКА СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ
  • ГОЛОВНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ШТАБ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ (ГВШ УПА)
  • ПІДПІЛЛЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ В УКРАЇНІ
  • ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)