ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРИЦІВ

  Бібліографічне посилання: Головко В.В. ГРИЦІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gryciv (останній перегляд: 24.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРИЦІВ

ГРИЦІВ – с-ще міськ. типу Шепетівського р-ну Хмельн. обл. Розташов. на березі р. Хомора (прит. Случі, бас. Дніпра), за 20 км від залізничної ст. Чотирбоки. Нас. 4,4 тис. осіб (1999). Поблизу Г. знайдено залишки поселення черняхівської культури. На території сучасного Г. виявлено городище доби Київської Русі. Зруйноване, очевидно, монголо-татарами (див. Монголо-татарська навала) 1240 чи, можливо, князем Данилом Галицьким 1255.

Від 14 ст. містом володіли князі Збаразькі. Приблизно 1550 поряд із Г. споруджено замок-фортецю. 1629 у місті налічувалося 300 димів. Від 2-ї пол. 17 ст. Г. отримав магдебурзьке право, тут починають розвиватися торгівля та ремесла. На поч. 18 ст. існували ткацький, шевський, бондарський, мулярський цехи, однак осн. заняттям нас. залишилося землеробство. 1782 спец. привілеєм були підтверджені цехові права.

1770 місто спустошене епідемією холери. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшло до Російської імперії.

1861 Г. став волосним центром Ізяславського пов. Волин. губ. Розвитку міста перешкоджала нерозвиненість транспортних комунікацій – залізниця Київ–Брест, прокладена 1873, обійшла Г. У м-ку працювали млин, гуральня, броварня, цегельний завод. 1878 відкрилось однокласне сільс. уч-ще – перший навч. заклад, перетворений 1907 на двокласне уч-ще.

Від листопада 1920 – у складі Волин. губ. УРСР. Райцентр 1923–62 (1923–30 Шепетівської округи цієї ж губ., від 1932 – Він. обл., від 1937 – Кам'янець-Подільської обл. (від 1954 – Хмельницької). У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 5 лип. 1941 до 6 берез. 1944 окуповане гітлерівцями. Від 1959 Г. – с-ще міськ. типу.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Хмельницька область. К., 1971.

Посилання:
  • ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ДИМ
  • ГОРОДИЩА, ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ШЕПЕТІВСЬКА ОКРУГА
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЗБАРАЗЬКІ

  • Пов'язані терміни:
  • ФАСТІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)