ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРИГОРЕНКО ГРИЦЬКО

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. ГРИГОРЕНКО Грицько [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Grygorenko_G (останній перегляд: 20.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРИГОРЕНКО ГРИЦЬКО

ГРИГОРЕНКО Грицько (справжні прізв., ім'я та по батькові – Судовщикова-Косач Олександра Євгенівна; берез. 1867–27.04. 1924) – письменниця, перекладачка, громад. діячка. Дружина М.Косача, брата Лесі Українки. Н. в м. Макар'єв (нині місто Костромської обл., РФ) у сім'ї вчителя Є.Судовщикова, який був другом М.Драгоманова. Від 1868 разом із матір'ю жила в родині Драгоманових. Закінчила г-зію, від 1885 навч. на історико-філос. від. Вищих жін. курсів (Київ). Належала до кола молоді, яка гуртувалася навколо Лесі Українки; влітку відпочивала в родині Косачів на Полтавщині та Волині. 12 верес. 1893 одружилася з М.Косачем і виїхала з ним до м. Дерпт (нині м. Тарту, Естонія), де він закінчував ун-т і залишився працювати на фіз.-мат. ф-ті. Там же видала першу зб. імпресіоністичних оповідань "Наші люди на селі" (1898), яку прихильно зустріли І.Франко та Леся Українка, хоч і критикували за песимізм. Від 1901 подружжя жило в Харкові. 1903, після смерті чоловіка, Г. повернулася до Києва, закінчила юрид. курси, працювала в суді, була діячкою Т-ва захисту працюючих жінок. Через невдоволення роботою переїхала до м. Гадяч, де займалася домашнім учителюванням і творчою працею. Співпрацювала з київ. газ. "Рада", періодичними виданнями "Рідний край", "Літературно-науковий вістник", "Молода Україна". Оселившись у Могильові (нині м. Могилів-Подільський) разом із Оленою Пчілкою, жила з дрібних заробітків.

Автор натуралістичних оповідань переважно з укр. сел. побуту, а також робітн. життя ("Смерди", "Пересельці", "Ніяк не вмре", "Чи по правді ", "Людям", "Машиніст" та ін.); оповідань для дітей (зб. "Дітки", 1918), п'єс ("Яблука", 1918; "Дімин сон", опубл. 1930), спогадів "Хаос", знайдених лише 1980 (рукопис зберігається в фондах Київ. музею Лесі Українки). Створила галерею розмаїтих психологічних портретів селян та укр. інтелігентів. Перекладала літ. тв. з франц., англ. та швед. мов. Переклала на франц. комедію "Одруження" М.Гоголя.

П. у м. Київ.

Матеріали про життя і творчість Г. зберігаються у відділі рукописів Ін-ту літ. ім. Т.Шевченка НАН України (фонд № 45).

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Твори, т. 1–2. Х., 1930
  2. Вибрані твори. К., 1959
  3. [Вірші]. В кн.: Тридцять українських поетес. К., 1968
  4. Оповідання. К., 1988
  5. Хаос: (Уривки спогадів). "Слово і час", 1997, № 2.
Література:
  1. Грінченко Б. Грицько Григоренко. Наші люди на селі. "ЛНВ", 1899, кн. 8–9
  2. Жук Н. Грицько Григоренко. "Радянське літературознавство", 1958, № 1
  3. Чередниченко В. Грицько Григоренко. "Українська мова і література в школі", 1967, № 2
  4. Гнідан О.Д. та ін. Володимир Винниченко
  5. Грицько Григоренко: Штрихи до портретів. К., 1995
  6. Русова С. "Не хочу я так писати…" [З кн.: "Видатні наші жінки"]. "Неопалима купина", 1995, № 1–2
  7. Мірошніченко Л. Вірити в жінку як людину… "Слово і час", 1997, № 2.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАДЯЧ
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • КОСАЧІ
  • КИЇВ
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • МОЛОДА УКРАЇНА
  • ОЛЕНА ПЧІЛКА
  • РАДА
  • РІДНИЙ КРАЙ - НАУКОВИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЖУРНАЛ
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • КОСАЧ ПЕТРО АНТОНОВИЧ
  • ПЛЕЯДА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)