ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГУЦУЛЬЩИНА

  Бібліографічне посилання: Закревська Я.В. ГУЦУЛЬЩИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Guculshchyna (останній перегляд: 21.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГУЦУЛЬЩИНА

ГУЦУЛЬЩИНА – історико-етногр. регіон на сх. Українських Карпат (див. Карпати). За нинішнім адм. поділом знаходиться в межах Івано-Франк. (верхів'я Пруту і його прит. Черемошу), Закарп. (верхів'я Тиси, прит. Дунаю), Чернів. (верхів'я Черемошу, Сірету і його прит. Сучави; усі бас. Дунаю) областей; вісім сіл істор. Г. залишилися в межах Румунії (Пд. Буковина і Мараморош).

Хоча впродовж століть Г. була поділена держ. кордонами (зокрема до кін. 18 ст. – між Польщею, Угорщиною, Молдовою, в 20–30-х рр. 20 ст. – між Польщею, Чехословаччиною, Румунією), осн. риси традиційної укр. к-ри гуцулів і гуцульського діалекту укр. мови однакові. Це вказує на стійкість укр. етнічних та істор. традицій у цьому регіоні. Тер. Г. належала до Київської Русі і Галицько-Волинського князівства. Солеварні сх. Прикарпаття згадані у Галицько-Волинському літописі ("коломийська сіль"), але перше писемне повідомлення про поселення Уторопи (нині село Косівського р-ну Івано-Франк. обл.) як центру солеваріння датоване 1367. Кілька поселень Г. і суміжних тер. відомі з документів 15 ст. – Березів, Косів, Пистинь (нині село Косівського р-ну Івано-Франківської обл.), Луг (нині село Рахівського р-ну Закарпатської обл.) та ін. Протягом 16–17 ст. тривало заселення й господарське освоєння високогір'я Г.

Наприкінці 16 – поч. 19 ст. Г. була базою руху опришків; найбільше піднесення припадає на 1738–45, коли діяли О.Довбуш, В.Баюрак, І.Бойчук; 1817–29 найвідомішим ватажком опришків на Г. був М.Штолюк. Писемні й фольклорні джерела засвідчують участь гуцулів у козац. повстаннях і гайдамацькому русі. Під час походу Б.Хмельницького в Галичину 1648 дрібний шляхтич із с. Березова Лесь Березовський був найближчим прибічником С.Височана – кер. полку повстанців, що діяв на Покутті. Провідником низки сел. виступів проти великих землевласників Буковини був Л.Кобилиця. Під час революції 1848–49 (див. Революції 1848–1849 в Європі) він став на чолі масового руху селян буковинської ч. Г. Наприкінці 19–20 ст. людність Г. брала активну участь в укр. нац. русі та визвол. змаганнях. 5 січ. 1919 гуцульський загін витіснив угор. гарнізон з м-ка Ясіня, з допомогою січових стрільців він зайняв 14–16 січ. 1919 Сигет (нині м. Сігету-Мармацієй, Румунія), було проголошено Гуцульську республіку, яка існувала до румун. окупації 11 черв. У складі Української Галицької армії діяв Гуцульський курінь УГА.

У багатому фольклорному мист-ві та побуті Г. збереглося чимало особливостей минулих епох. Вивчення їх дає цінний матеріал для пізнання давніх традицій укр. к-ри 19–20 ст. Історія та фольклор Г. яскраво відображені у тв. І.Франка, М.Коцюбинського, Г.Хоткевича, польс. письменників Ю.Коженьовського, С.Вінценза та ін. авторів. Г. була джерелом натхнення для багатьох укр. митців. Зразки декоративно-ужиткового мист-ва Г. зібрані в музеях Коломиї, Івано-Франківська, Львова та ін. міст; традиції гуцульського пісенно-танцювального фольклору культивує Гуцульський ансамбль пісні і танцю (м. Івано-Франківськ). Емігранти з Г. заснували свої об'єднання в деяких містах США й Канади; 1985 ств. Світ. союз гуцулів, т-во "Чорногора" в м. Чикаго (США) було видавцем час. "Гуцулія". В Україні проведено світ. конгреси гуцулів.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Шухевич В. Гуцульщина, т. 1–5. Львів, 1899–1908
  2. Крип'якевич І. З історії Гуцульщини. "ЛНВ", 1923, кн. 7, 11, 12
  3. Грабовецький В. Гуцульщина ХIII–ХIХ століть. Історичний нарис. Львів, 1982
  4. Історія Гуцульщини, т. 1–2. Чикаго, 1975–85
  5. Гуцульщина: Лінгвістичні етюди. К., 1991
  6. Гуцульські говірки. Короткий словник. Львів, 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАЮРАК ВАСИЛЬ ГНАТОВИЧ
  • БОЙЧУК ІВАН
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДОВБУШ ОЛЕКСА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ГУЦУЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГУЦУЛЬСЬКИЙ КУРІНЬ УГА
  • ГУЦУЛИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАРПАТИ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХОТКЕВИЧ ГНАТ МАРТИНОВИЧ
  • КОБИЛИЦЯ ЛУК'ЯН
  • КОЛОМИЯ
  • КОСІВ
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЬВІВ
  • ОПРИШКИ
  • ПОКУТТЯ, ПОКУТЄ
  • ПРИКАРПАТТЯ
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • ВИСОЧАН СЕМЕН (СЕНЬ) ГНАТОВИЧ
  • ЯСІНЯ, СМТ ЗАКАРПАТСЬКОЇ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ЖИТЛО
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ОДЯГ
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: МЕТРОЛОГІЯ
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: МІФОЛОГІЧНІ ВІРУВАННЯ
  • БОЙКІВЩИНА
  • ЄНДИК РОСТИСЛАВ-РОМАН
  • ЕТНОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ
  • ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ АДАЛЬБЕРТОВИЧ
  • ГАРМАТІЙ ЛУКА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ҐЕДРОЙЦ ЄЖИ
  • ГРЕНДЖА-ДОНСЬКИЙ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ГУЦУЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГУЦУЛИ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І.КРИП'ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • КАРПАТИ УКРАЇНСЬКІ
  • КОБРИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОХАНОВСЬКА АВГУСТА
  • КОЛОМИЯ
  • КОЛОМИЙСЬКИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ГУЦУЛЬЩИНИ ТА ПОКУТТЯ ІМЕНІ ОТЦЯ ЙОСАФАТА КОБРИНСЬКОГО
  • КРАТОХВИЛЯ-ВІДИМСЬКА ЮЗЕФА БОГУСЛАВІВНА
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КУЛЬЧИЦЬКА ОЛЕНА ЛЬВІВНА
  • МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ПОБУТУ У ЛЬВОВІ
  • МУЗЕЙ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • ОПРИШКИ
  • ПОКУТТЯ, ПОКУТЄ
  • РАХІВ
  • ШУХЕВИЧ ВОЛОДИМИР ОСИПОВИЧ
  • СІЧ - ОРГАНІЗАЦІЯ ГАЛИЧИНИ
  • ВОЛОДИМИР(ВАСИЛЬ ОМЕЛЯНОВИЧ РОМАНЮК)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)